якому наводяться загальногалузеві кваліфікаційні характеристики. За його допомогою можна визначити коло виконуваних обов'язків кожним керівником, спеціалістом і службовцем, правильно розподілити обов'язки між керівниками та спеціалістами, забезпечити єдність у визначенні посадових обов'язків і вимог.
Посадові оклади службовцям встановлює власник (або уповноважений ним орган) відповідно до посади і кваліфікації працівника.
Відповідність фактично виконуваних робіт і кваліфікації працівника вимогам кваліфікаційних характеристик довідника визначається атестаційною комісією, утвореною безпосередньо на підприємстві.
За результатами атестації власник (або уповноважений ним орган) має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених мінімальних і максимальних окладів на відповідній посаді.
Враховуючи викладене в цьому параграфі, слід зауважити, що тарифна система є основою для встановлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників. На її основі визначається необхідна кількість працівників відповідної кваліфікації чи спеціальності, а також співвідношення заробітної плати різних категорій працівників.
За сучасних економічних умов кожне підприємство може самостійно розробляти тарифну систему, дотримуючись державних гарантій і вимог Генеральної, галузевої, регіональної тарифних угод відповідно до чинного законодавства.
Форми і системи оплати праці на підприємстві
Важливими, складовими організації заробітної плати на підприємстві є її форми і системи, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними і колективними). Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством. Генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати - відрядну (відповідно до кількості виробленої продукції) й погодинну (відповідно до кількості відпрацьованого часу).
Форми заробітної плати мають відповідати таким вимогам:
1) найповніше враховувати результати праці;
2) створювати відповідні передумови для постійного зростання продуктивності та якості праці;
3) сприяти підвищенню матеріальної зацікавленості працівників у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці.
Основними умовами застосування тієї чи іншої форми заробітної плати є рівень технічної озброєності виробництва, характер технологічного процесу та організації виробництва і праці, ступінь використання виробничих потужностей і устаткування, обґрунтованість процесу нормування праці тощо.
Проте, є специфічні умови застосування форм оплати праці. Так, для відрядної оплати праці необхідна наявність прямо пропорційної залежності між витратами живої праці й одержаними результатами, тобто працівник повинен вмотивовано збільшувати випуск продукції відповідно до потреб виробництва і ринку взагалі.
Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна. Погодинна ж заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.
Відрядна і погодинна форми оплати праці підрозділяються на системи. Системами відрядної форми оплати праці є:
- пряма відрядна;
- непряма відрядна;
- відрядно-преміальна;
- відрядно-прогресивна;
- акордна;
- колективна (бригадна) відрядна.
Системами погодинної форми оплати праці є:
- пряма погодинна;
- погодинно-преміальна;
- погодинно-прогресивна;
- колективна (бригадна) погодинна.
В основі побудови системи оплати праці на підприємстві мають бути конкретні показники роботи, які піддаються точному обліку і повною мірою відображають працю колективу або окремого працівника.
Відрядна форма оплати праці
Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залвг жить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо встановлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.
Ефективне застосування відрядної форми оплати праці можливе за умов:
- наявності кількісних показників виробітку, за допомогою яких установлюють . норми й розцінки та визначають заробіток відповідно до результатів праці;
- можливості й необхідності підвищення індивідуальної або групової продуктивності праці на даному робочому місці;
- забезпечення науково обґрунтованого нормування праці і правильного обліку виконаної роботи;
- здійснення чіткого контролю за якістю продукції.
Основою відрядної оплати праці є встановлення норм часу (виробітку) і обґрунтованість тарифних ставок.
Пряма відрядна система оплати праці
За індивідуальної прямої відрядної системи розмір заробітної плати залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція (виконана робота) оплачується за індивідуальними розцінками. Під розцінкою слід розуміти встановлену на підприємстві вартість виготовлення одиниці продукції (надання послуги).
Індивідуальна відрядна розцінка визначається двома способами: для тих виробництв, де встановлюються норми виробітку, - діленням годинної (або денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду виконаної роботи, на годинну (або денну) норму виробітку, а для виробництв, де застосовуються норми часу, - множенням годинної тарифної ставки на норму часу, тобто за формулами (5.10-5.11):
1) для виробництв, де застосовуються норми виробітку, діє формула (5.10):
де Тст - годинна (або денна) тарифна ставка, яка відповідає розряду виконуваної роботи; грн/ годину (грн/ дн.);
Нвир - норма виробітку за одиницю часу, одиниць/ годину (одиниць/ дн.).
2) для виробництв, де застосовуються норми часу, діє формула (5.11):
де Нч - норма часу, годин.
Заробітна плата за прямої відрядної системи оплати праці визначається, таким чином, за формулою (5.12):
де Q - обсяг виконаної працівником роботи в натуральних одиницях належної якості за розрахунковий період;
R - відрядна розцінка за одиницю виконаної роботи, грн/ одиницю.
Пряма індивідуальна відрядна система оплати праці спрямована на підвищення матеріальної зацікавленості кожного працівника в підвищенні виробітку, проте вона не заінтересовує працівника в поліпшенні інших показників, зокрема не заохочує до економії сировини, матеріалів, пального, енергії, до підвищення якості продукції, кількісних та якісних показників роботи дільниці, зміни, цеху в цілому.
ПРИКЛАД. 5.3.Необхідно визнвчити заробіток токаря за місяць, якщо відомо, що він протя-і гом цього періоду виконав такий обсяг робіт: валики ступінчасті -100 шт. за встановленою розцінкою 1,26 грн зе шт.; втулки конічні - 500 шт. за розцінкою 98 коп за шт.; болти - 300 шт. за розцінкою 72 коп за шт.
РІШЕННЯ.Нарахуємо заробітну плату працівнику за прямою відрядною системою оплати праці, скориставшись формулою (5.12): ЗПпр.відр = 1,26 грн за виріб х 100 виробів + 0,98 грн за виріб х 500 виробів + 0,72 грн зв виріб х 300 виробів = 832 грн.
Відрядно-преміальна система оплати праці
Сутність відрядно-преміальної системи оплати праці полягає в тому, що працівнику, крім заробітку за прямою відрядною системою, нараховується премія за виконання (чи перевиконання) певних кількісних і якісних показників. Розмір премії встановлюється керівництвом за згодою профспілки у відсотках до тарифного заробітку, визначеного за відрядними розцінками.
Загальний заробіток працівника за відрядно-преміальної системи оплати його праці за виконання (чи перевиконання) завдань, технічно обґрунтованих норм виробітку розраховується за формулою (5.13):
де П1- розмір премії у відсотках до тарифного заробітку за виконання плану і технічно обґрунтованих норм праці;
П2- розмір премії у відсотках до тарифного заробітку за кожний відсоток перевиконання плану;
Пплан - ступінь перевиконання плану виробництва, у відсотках.
ПРИКЛАД 5.4.Необхідно визначити вид та розмір заробітної, плати фрезерувальника, якщо він за місяць виготовив 173 вироби при завданні 130. Норма часу на виконання операції складає 1,4 нормо-години, а годинна тарифна ставка становить 1.8 грн. Процент доплат за виконання плану становить 9%, а процент доплат за кожен проценлі перевиконання ппану складає 1,5%.
РІШЕННЯ.Спочатку обчислимо розцінку^ один виріб за формулою (5.11): R = 1,8 грн на годину х 1,4 нормо-години = 2,52 грн за виріб. Знайдемо ступінь перевиконання ппану виробництва у відсотках: (173 вироби /130 виробів х 100%) - 700% = 33%. Використовуючи формулу (5.13). розрахуємо розмір заробітної плати фрезерувальника за місяць 38 відрядно-преміальною системою: ЗПвшрлрем = (2.52 грн за виріб х 130 виробів) х (1 + (9+1.5 х 33)/100)) = 519,25 грн.
Відрядно-прогресивна система оплати праці
За відрядно-прогресивної системи оплати праці виробіток працівників згідно з індивідуальним завданням оплачується за встановленими твердими розцінками, а понаднормовий виробіток - за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понаднормово, вихідна база, тобто межа виконання норм виробітку, понад яку оплата за виконану роботу здійснюється за підвищеними розцінками, встановлюється підприємством виходячи з попереднього досвіду роботи. Проте ця вихідна база не може бути нижчою від діючих норм виробітку. Ступінь збільшення розцінок визначається за спеціальною шкалою, яка може бути одно- й двоступінчастою.
Загальний заробіток за відрядно-прогресивною системою розраховується за формулою (5.14):
де kВН- коефіцієнт виконання норм виробітку;
kВИХ- вихідна база для нарахування прогресивних доплат, виражена у відсотках виконання норм виробітку, частка одиниці;
kР- коефіцієнт збільшення прямої відрядної розцінки за шкалою прогресивних доплат.
ПРИКЛАД 5.5.Визначте вид оплати праці та розмір зарплати працівника, якщо він за місяць виготовив 220 виробів при завданні 180. Вихідна база для нарахування доплат -110% виконання плану. Трудомісткість виробництва продукції складає 1,1 нормо-години. Якщо план перевиконано в інтервалі від 1 до 10%, розцінка зростає на 25%, якщо в інтервалі 11-25% - на 50%, якщо в інтервалі 26-40 - на 75%, якщо більше 40% - на 100%. Годинна тарифна ставка згідно з трудовими нормативами складає 3,6 грн.
РІШЕННЯ.Перш за все визначимо відрядну розцінку за один виріб, використавши формулу (5.11): R - 3,6 грн на годину х 1,1 нормо-годину - 3,96 грн зё виріб. Обчислимо коефіцієнт виконання норм виробітку: 220 виробів /180 виробів - 1,22. План перевиконано на 22%. Отже, за понаднормово виготовлені вироби розцінка зростає на 50% відповідно до наведеної шкали.