У своїх наукових викладах Лукас виходить з того, що люди не роблять постійно помилкових передбачень, які можуть використовувати політики. Крім того, ключові інституції, що приймають рішення — великі фірми, головні фінансові установи і профспілкові організації — наймають до штату економістів, які допомагають передбачити результати нової державної політики. Отже, постійно обманювати основні інституції економіки (ті, що приймають рішення) видається неможливим.

Теорія раціональних очікувань не передбачає державного втручання в економіку. Висновок про те, що держава не повинна втручатися в економіку випливає з відомої спеціалістам функції пропозиції Р.-Б. Лукаса. Припускається, що оскільки учасники господарського процесу поінформовані про державні заходи, то очікуваний ними рівень цін збігатиметься з фактичним, і відповідно економічна політика не позначиться на реальному виробництві продукції. На його рівень можуть вплинути лише несподівані заходи чи помилки учасників процесу. Вчений вважає, що небажано здійснювати несподівані для суб'єктів господарювання державні заходи (навіть ефективні), оскільки вони породжують додаткову непевність. Держава може тільки контролювати рівень цін і пропозицію, причому друге — шляхом зниження податків. Отже, згадана теорія підводить до висновку про безперспективність, безплідність командних дій з боку держави в довгостроковому і в короткостроковому періоді.

Р.-Е. Лукас наполягає, що ринкова економіка сама здатна відновити порушену рівновагу, тому що ринки висококонкурентні, а ціни та ставки заробітної плати швидко пристосовуються до змін попиту і пропозиції.

Для забезпечення адекватної реакції економічних агентів на зміни економічної політики необхідно завчасно повідомляти їм про ці зміни, також потрібна довіра прогнозам та оцінкам державних структур. Коли люди реагують на очікувані результати стабілізаційної політики, ефективність її зводиться до нуля. Тому ця теорія підтримує правила поведінки як альтернативу дискретної політики. Проблема обліку раціональних очікувань — це проблема дієвості економічної політики, її здатності впливати на хід економічних подій.

Практика підтвердила, що при оцінці та розрахунках результатів нової економічної політики держави (наприклад, реформи податкової системи, зміни режиму зовнішньої торгівлі, грошово-кредитної політики та системи обмінних курсів тощо) треба враховувати і ефект зміни раціональних очікувань. На основі цієї теорії було розроблено низку узагальнюючих багатофак-торних економетричних моделей функціонування ринкової економіки, оскільки економісти давно намагаються встановити зв'язок між макро- і мікротеоріями.

Працюючи над проблемою формування очікувань, Р.-Б. Лукас відкрив новий напрям досліджень — "критику Лукаса". Вчений вважав недосконалими традиційні макроекономічні моделі, тому що вони не враховують можливість зміни режиму економічної політики. Він показав, що звичайні способи оцінювання макроекономічних функцій, які описують поведінку неурядового сектору економіки, дають неадекватні результати внаслідок змін режиму економічної політики.

Видатною науковою розробкою Лукаса є нове теоретичне обґрунтування суті "кривої Філіпса". На початку 70-х років дослідник, використовуючи масив даних, довів, що "крива Філіпса" в короткостроковому періоді має позитивний нахил, а в довгостроковому — вона вертикальна. Це пояснюється тим, що серед економічних суб'єктів панують раціональні очікування; господарські органи досить оперативно формують свої очікування відповідно до нової політики держави, що автоматично відображається на процесі формування заробітної плати і цін. Практичне значення цієї теорії полягає в тому, що вона орієнтує на ґрунтовне вивчення психології і поведінки людей, на досягнення органічного зв'язку між макроуправлінням і мікроекономікою.

Література

1. Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: ВЦ -Академія", 1999. — 656 с.

2. Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. — К.: "Знання-Прес", 2002. — 687 с.

3. Мочерний С В., Устенко О. А., Фомішин С. В. Політична економія. — Херсон: "Дніпро*, 2002. — 794 с.

4. Мочерный С. В. Закон огосударствления капиталистической экономики. — К.: Вища школа, 1978.

5. Мочерный С. В. Концепции государственно-монополистического капитализма. — М.: Мысль, 1982.

6. Мочерный С. В. Современный государственно-монополистический капитализм. — К.: Вища школа. 1978.

7. Мочерный С. В. Сущность и эволюция капиталистической собственности. — М.: Мысль, 1978. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. — К., 1999. — 462 с. Мэмкью Н, Принципы экономике: Учебник. — СПб, 2000.

8. Мюрдаль Г. Современные проблемы *третьего мира" (Asian Drama). — М.: "Прогресс". 1972. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В. Л. Иноземцева. — м.. 1999. Новейший философский словарь / Сост. А. А. грицанов. — Минск, 1998. — 896 с. Ойкен В. Основы национальной экономии: Пер. с нем. — М.: Экономика, 1996. — 351 с. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища школа — Знання, 1997. — 742 с.

9. Основи економічної теорії: У 2 кн.: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка. — К.: "Либідь". 1998. — Книга 1. — 272 с.