Наприклад, для визначення прогнозної чисельності трудових ресурсів вченими РВПС України НАН України пропонується використовувати формулу:

Пп = Пб + Пб •К, (11.1)

де Пп — чисельність працездатного населення в працездатному віці на рік, що прогнозується; Пб — базова чисельність працездатного населення в працездатному віці, станом на рік, що передує прогнозному; К— середньорічний темп приросту (зменшення) чисельності працездатного населення періоду (ряду років), що передував початку прогнозного періоду.

Приведемо умовний приклад визначення прогнозної чисельності працездатного населення працездатного віку на перші два роки прогнозного періоду.

Протягом періоду, що передував прогнозному (2002—2005 рр.) чисельність працездатного населення працездатного віку умовного регіону становила: 480; 490; 505; 470 тис. осіб відповідно у 2002 (Т1); 2003 (Т2); 2004 (Т3) та 2005 (Т4) роках.

Середньорічний темп приросту чисельності працездатного населення працездатного віку розраховується відповідно до цієї методики таким чином.

1. Визначається темп зростання (зниження) чисельності працездатного населення працездатного віку за 2003—2005 рр. (дані 2005 року у % до 2002 року): Кр1 = Т4 / Т1 * 100%, де Т1 — чисельність працездатного населення працездатного періоду у базовому році періоду 2003—2005 рр.; Кр1 — темп зростання (зниження) чисельності працездатного населення працездатного віку.

Кр1 = 470 / 480 * 100 = 98%.

2. Визначається середньорічний темп приросту за 2003—2005 рр.: К1 =-0,64.

3. Розраховується прогнозна чисельність на перший рік періоду, що прогнозується (2006 р.):

Тп 1 = Т4 + Е4 * К1/100 = 470 + + 470 * (-0,64) /100 = 470 + (-3) = 467 тис. осіб.

4. Визначається темп зростання (зниження) чисельності працездатного населення працездатного віку другого року прогнозного періоду: Кр2 = Тп1 / Т2 * 100 = 467 / 490 * 100 = 95,3%.

5. Визначається середньорічний темп зростання (зниження) чисельності: К2 =-1,53.

6.Визначається прогнозна чисельність на другий рік прогнозного періоду: Тп2 = Тп1 + Тп1 * К2/ 100 = 467 + 467 * (-1,53) і /100 = 467 + (-7) = 460 тис. осіб.

За аналогією розраховуються середньорічні темпи приросту та прогнозна чисельність працездатного населення в працездатному віці, а також джерел формування трудового потенціалу [2, с. 32—35].

Для прогнозу попиту і пропозиції на ринку праці, зайнятості і безробіття, використовується сценарний (варіантний) підхід. Метою такого підходу є забезпечення узгодженості потреби в робочій силі з параметрами соціально-економічного розвитку регіону, динамікою основних Його макроекономічних і соціальних показників: працездатне населення працездатного віку, економічно активне населення; обсяги виробництва галузей виробничої та невиробничої сфери, обсяги сумарних інвестицій.

Для визначення обсягу пропозиції на ринку праці (Пр) пропонується наступна формула:

де Пн — чисельність осіб, попит на робочі місця яких не був задоволений у попередньому році; Пз— чисельність звільнених з попереднього місця роботи за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни; Пв — чисельність вивільнених у зв'язку з реорганізацією виробництва і праці; Пзв— чисельність військовослужбовців, звільнених у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію та з військової кадрової служби; Пвш — випускники загальноосвітніх шкіл, професійних навчально-виховних закладів, ВНЗ, які навчалися з відривом від виробництва; Пі— незайняті з інших причин [2, с. 41].

Прогнозування попиту на ринку праці здійснюється через визначення потреби для заміщення незайнятих робочих місць і вакантних посад, новостворених та вивільнених робочих місць і посад внаслідок дії природно-біологічних, демографічних, соціальних і економічних чинників: плинності кадрів, виходу на пенсію, смертності тощо. Визначення прогнозних обсягів попиту на робочу силу має здійснюватися на достовірній інформації про потреби галузей економіки в робочій силі, динаміку та масштаби вивільнення зайвої робочої сили та виходячи з перспектив соціально-економічного і технологічного розвитку регіону.

Для виробничих галузей економіки і галузей невиробничої сфери прогнозні розробки здійснюються окремо.

Для визначення прогнозу попиту галузей матеріального виробництва на робочу силу потрібно мати прогноз динаміки обсягів виробництва та послуги продуктивності праці. В разі його відсутності для розробки прогнозу орієнтовного попиту виробничих галузей на робочу силу застосовується індексний метод, за яким індекс змін чисельності зайнятих (Із) дорівнює відношенню індексу обсягів виробництва (послуг) (їв) до індексу продуктивності праці (Іп):

Приклад. За прогнозом соціально-економічного розвитку виробничих галузей обсяг виробництва у першому році прогнозного періоду зросте на 1% у співвідношенні із попереднім роком (Ів =1,01), а продуктивність праці — на 0,4% (Іп = 1,004). В такому разі попит на ринку праці зросте на 0,6% (1,01 / 1,004 * 100 = = 100,6), і становитиме 100,6% фактичного попиту у базовому році

Розробку прогнозу потрібно здійснювати для всіх виробничих галузей економіки, що забезпечить більшу достовірність даних по кожній галузі, виявить галузі з надлишковою зайнятістю та ті, які відчувають додаткову потребу в трудоресурсах.

Прогноз попиту галузей невиробничої сфери на робочу силу визначається двома параметрами: перспективою розвитку сфери та динамікою очікуваних змін у її фінансуванні. Типовим є співвідношення, коли зменшення обсягу фінансування невиробничої сфери на 1 % зменшує потребу в робочій силі на 0,25—0,3 %.

Приклад. У бюджеті на прогнозний рік фінансування галузей невиробничої сфери зменшується на 15%. Чисельність зайнятих у цій сфері (без урахування сфери кредитування, страхування і управління) в базовому періоді становила 50 тис. осіб. Виходячи з цих даних, можна очікувати зменшення попиту на робочу силу на 3,75 — 4,5 тис. осіб.

В методиці прогнозування використовується ще й таке співвідношення: зменшення заробітної плати на 10% викликає зростання самозайнятості чи "чорного ринку" на 5%.

На загальний обсяг прогнозу попиту па робочу силу з боку галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери на ринку праці крім факторів, пов'язаних з розвитком обсягів виробництва і паданням послуг, впливають інші фактори, насамперед: кількість незаміщених робочих місць (посад) на кінець року, що передує прогнозному, кількість робочих місць (посад), які будуть вивільнятися у прогнозному році через плинність кадрів за власним бажанням та звільненім за порушення трудової дисципліни, надання працівникам (жінкам) відпусток для догляду за дитиною, виходу на пенсію та з інших причин.

Повний обсяг попиту на робочу силу прогнозного періоду розраховується за узагальнюючою формулою:

де Пнрм — попит на робочу силу для заміщення незайнятих робочих місць (вакантних посад) на кінець періоду (року), що передує прогнозному; Пн — попит на робочу силу для у комплектування кадрами новостворених робочих місць у прогнозному періоді відповідно до змін у обсягах виробництва (надання послуг); Пп — попит на робочу силу для заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) через плинність кадрів у прогнозному періоді; Пд— попит па робочу силу для заміни працівників — жінок, яким протягом прогнозного періоду будуть надані відпустки для догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку; Пп — попит на робочу силу для заміни працівників, які протягом прогнозного періоду звільняться через вихід на пенсію та з інших причин [2, с. 53-—57].

Вихідною інформацією для обчислення пропозиції фіксованого ринку праці і складових попиту на робочу силу з боку роботодавців, темпів їх змін на роки, що прогнозуються, є, насамперед, статистичний звіт ф.№2-ПН "Працевлаштування незайнятого населення", а також аналітичні матеріали розвитку ринку праці за попередні роки, Програми зайнятості населення на перспективу та заходи по реалізації Основних напрямів соціальної політики в Україні на певний термін часу.

Прогнозування загального обсягу пропозиції робочої сили на фіксованому ринку праці здійснюється за основними джерелами її формування, передбаченими статистичним звітом ф. №2-ПН (розділ 1).

Прогноз надходження пропозиції робочої сили на ринок праці з окремих джерел базується на динаміці показників приросту (зниження) чисельності осіб, які перебувають на обліку на початок року (включно з безробітними); звільнених від роботи за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни; вивільнених із галузей економіки в зв'язку з реорганізацією виробництва; випускників навчальних закладів всіх рівнів акредитації, які навчалися з відривом від виробництва; чисельності осіб, зокрема жінок, які повертаються до робота після закінченім відпустки по догляду за дитиною; надходжень з інших джерел.

Прогноз пропозиції праці з боку незайнятих трудовою діяльністю осіб, які перебувають на обліку на початок прогнозного року, здійснюється на основі визначення змін в темпах приросту (зниження) чисельності цього контингенту за попередній (див. дані статистичного звіту ф. №2-1 ІН, розділ І) і прогнозний період (нами прийнято трирічний період) та середньорічних їх розмірах. Розрахунки здійснюються за узагальненою формулою:

де Ппрпф — чисельність осіб, які пропонували робочу силу у попередньому (до прогнозного) році; Ітп — середньорічний темп приросту (зниження) чисельності осіб, які пропонували робочу силу за попередні (три) роки.

Приклад. На обліку служби зайнятості перебувало: на кінець 2002 р.— 1,2 тис. осіб, 2003 р.—