Узагальнюючим результатом одержавлення інших елементів продуктивних сил є формування та розвиток державної економічної власності (на засоби виробництва, робочу силу, науку, інші елементи продуктивних сил, значну частину національного доходу), якісно нової, прогресивнішої (порівняно з монополістичною власністю) суспільної форми розвитку продуктивних сил. Державна власність стимулює розвиток продуктивних сил, а сама держава при цьому стає могутньою економічною силою. Так, за оцінкою Дж.-К. Гелбрейта, частка держави в економіці США на початку XX ст. становила 8 %, а в 60-ті роки — до 30 %.

У межах цієї глобальної функції можна виокремити другу функцію державного регулювання економіки, конкретизацією якої є анти циклічне (у тому числі антикризове регулювання), грошово-кредитне, фінансове, зовнішньоекономічне та інші види регулювання, спрямовані на досягнення відповідних цілей, а його формами — програмування та прогнозування економіки.

Третьою головною функцією держави є функція участі (разом з національними органами) у вирішенні глобальних проблем людства — екологічної, енергетичної, продовольчої та інших видів загальнопланетарних криз.

Четвертою важливою функцією держави є функція обґрунтування і реалізації політики роздержавлення, в тому числі приватизація економіки, яка розпочалась у багатьох розвинутих країнах у 80-ті роки, а в постсоціалістич-них — здебільшого в 90-ті роки XX ст. Водночас можуть відбуватись і зворотні процеси.

П'ятою головною функцією держави є функція соціального захисту тих верств населення, які його потребують.

Якщо брати до уваги не лише безпосередню державну власність (на засоби виробництва, науку, фінансово-кредитні інститути тощо), а й опосередкований вплив держави на розвиток економічної системи (проведення активної податкової, амортизаційної та інших форм економічної політики, а також правового та адміністративного регулювання), то можна дійти висновку про домінування держави в економічній системі розвинутих країн. Така система в сучасних умовах, на думку Дж.-К. Гелбрейта, може бути стабільною, якщо частка держави у ВВП становить приблизно 50 %.

Отже, основними економічними функціями Української держави в сучасних умовах повинні стати:

1) запровадження національного економічного планування;

2) реалізація ефективної регіональної політики, тобто забезпечення рівномірного, планомірного розвитку регіонів країни, продуктивних сил у межах цих регіонів, а отже, всього народногосподарського комплексу;

8) розвиток економічної (будівництво доріг, мостів, каналів тощо) та значною мірою соціальної (будівництво навчальних закладів, закладів охорони здоров'я тощо) інфраструктури;

4) розвиток фундаментальних і частково прикладних наукових досліджень, які не дають швидкої віддачі, прискорений розвиток науки в системі "наука—техніка—виробництво";

5) сприяння розвиткові передових галузей, що визначають науково-технічний прогрес (ракетно-космічної, авіаційної та інших видів техніки), а також посилення рівня міжнародної конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;

в) здійснення активної структурної, амортизаційної, інвестиційної, інноваційної, цінової та інших форм економічної політики;

7) послаблення й усунення екологічної кризи;

8) створення раціональних умов розвитку дрібних і середніх підприємств та надання всебічної допомоги малому бізнесу;

9) забезпечення антициклічного та антикризового регулювання економіки;

10) здійснення антимонопольної діяльності, оптимального роздержавлення, в тому числі приватизації, а за необхідності на початку XXI ст. реприватизації, націоналізації;

11) забезпечення справедливого розподілу та соціального захисту громадян;

12) реалізація через центральний банк ефективної грошово-кредитної політики;

18) запровадження заходів щодо подолання корупції, економічної злочинності, економічного егоїзму та паразитизму;

14) виконання функції підприємця на підприємствах базових галузей з довгим робочим періодом (суднобудування, метрополітен тощо), а також державної монополії на виробництво і реалізацію алкогольних і тютюнових виробів;

15) максимальне використання позитивних сторін ринкового регулювання і нейтралізація негативних.

Ще складніші функції виникнуть в умовах інформаційної економіки.

Розвиток державної форми економічної власності і економічних функцій держави, дія закону одержавлення економіки відбувається відповідно до законів діалектики, передусім — закону заперечення заперечення. Незважаючи на перетворення державної власності (у широкому розумінні цієї категорії) на домінуючу суспільну форму розвитку продуктивних сил, вона не повністю, а діалектично заперечує попередні, менш розвинуті форми власності. Таке заперечення можливе лише за розвинутої економічної системи капіталістичного способу виробництва, тому що в її межах одночасно розвивалися і конкурували (переважно еволюційно) різні типи і форми економічної власності. Винятком було лише становлення цієї економічної системи в період первісного нагромадження капіталу (зокрема, при масовому вигнанні дрібних селян з їхньої землі). На відміну від цього в країнах так званої соціалістичної співдружності проводились і проводяться нині волюнтаристські експерименти над різними типами та формами власності, що призводить до значного руйнування продуктивних сил.

Функції держави реалізуються через господарський механізм.

Література

1. Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: ВЦ -Академія", 1999. — 656 с.

2. Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. — К.: "Знання-Прес", 2002. — 687 с.

3. Мочерний С В., Устенко О. А., Фомішин С. В. Політична економія. — Херсон: "Дніпро*, 2002. — 794 с.

4. Мочерный С. В. Закон огосударствления капиталистической экономики. — К.: Вища школа, 1978.

5. Мочерный С. В. Концепции государственно-монополистического капитализма. — М.: Мысль, 1982.

6. Мочерный С. В. Современный государственно-монополистический капитализм. — К.: Вища школа. 1978.

7. Мочерный С. В. Сущность и эволюция капиталистической собственности. — М.: Мысль, 1978. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. — К., 1999. — 462 с. Мэмкью Н, Принципы экономике: Учебник. — СПб, 2000.

8. Мюрдаль Г. Современные проблемы *третьего мира" (Asian Drama). — М.: "Прогресс". 1972. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В. Л. Иноземцева. — м.. 1999. Новейший философский словарь / Сост. А. А. грицанов. — Минск, 1998. — 896 с. Ойкен В. Основы национальной экономии: Пер. с нем. — М.: Экономика, 1996. — 351 с. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища школа — Знання, 1997. — 742 с.

9. Основи економічної теорії: У 2 кн.: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка. — К.: "Либідь". 1998. — Книга 1. — 272 с.