5.1. Працівники, які в силу неможливості існування на-доходи тільки від офіційної зайнятості, підробляють в неофіційній сфері;

5.2. Працівники, які використовують свої посади в офіційній економіці для одержання нелегальних доходів та привілей.

Третій сектор — зайняті в неофіційній економіці. Включає два сегменти:

6. Зайняті доходним нелегальним бізнесом переважно кримінального характеру.

7. Представники різних видів само зайнятості населення — від вирощування продукції на продаж до валютних махінацій та "че-лночного" бізнесу (табл. 1.5).

Для розвинутих країн характерні дещо інші підходи до сегментації ринку праці. Так, в західній літературі також представлені підходи до сегментації, одним із яких є підхід Г. Стендінга, який виділяє п'ять сегментів ринку праці:

1. Нечисленний, але стабільний сегмент висококваліфікованих керівних працівників із високим соціальним статусом.

2. Кадрові робітники і службовці, які конкурують між собою на ринку праці, але мають гарантії зайнятості.

3. Робітники фізичної праці, які внаслідок структурної перебудови потерпають від спаду виробництва.

4. Робітники трудоємних галузей з низькою продуктивністю, професії яких надлишкові на ринку праці.

5. Найбільш вразливі категорії працівників: молодь, особи похилого віку, особи з фізичними і розумовими вадами, хронічно безробітні (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

ХАРАКТЕРИСТИКА СЕГМЕНТІВ ЗАХІДНИХ РИНКІВ ПРАЦІ ВІДПОВІДНО ДО КРИТЕРІЇВ Г. Стендінга (68, с. 121—122|

Сегмент | Спосіб включення робочої сили в процес праці | Спосіб координації праці | 1 Спосіб оцінки праці

1 | Стабільна зайнятість, захист від внутрішньої та зовнішньої конкуренції | Висока частка управлінських функцій, творчий підхід, ініціативність в процесі діяльності. Умови праці на рівні світових стандартів | Високий рівень оплати праці, зростання доходів випереджає рівень інфляції. Висока гарантія доходу, в якому враховані додаткові виплати та бонуси

2 | Стабільна зайнятість. Значна конкуренція на ринку праці. Захист від масового безробіття | Координація на основі універсальних ринкових механізмів. Конкурентноздатність на основі високого професіоналізму | Заробітна плата зростає темпами, співвідносними з темпами інфляції

3 | Зайнятість нестабільна, можливість структурного безробіття | Професії і кваліфікації поступово зникають з ринку внаслідок структурних зрушень. Перекваліфікація працівників | Рівень заробітної плати знижується. Профспілки захищають його

4 | Зайнятість нестабільна, загроза безробіття | Скорочення попиту на дані професії має привести до скорочення їх пропозиції. Підвищення ефективності працевикористання шляхом зниження трудоємності, модернізації, автоматизації трудових процесів | Низька заробітна плата, низький рівень соціального захисту

5 | Ускладнений вхід на внутрішній ринок праці. Нестабільна, часто неповна, тимчасова зайнятість | Необхідність пошуку роботи, допомога в працевлаштуванні, організація суспільних робіт | Низькі доходи, які поєднуються з державними пільгами

Ще одним проявом сегментації ринку праці є його поділ на внутрішній і зовнішній по відношенню до підприємства. Основний кадровий склад персоналу підприємства утворює внутрішній ринок праці. Працівники, що можуть бути залученими до роботи на підприємстві зі сторони, є зовнішнім ринком. Внутрішній ринок праці буде розглянуто в темі 4. Детально з характеристиками внутрішнього та зовнішнього ринку праці та їх відмінностями, а також з підходом до сегментації ринку праці на формальну і неформальну частини, можна познайомитись в монографії Петрової І. Л. [68, с. 121—122].

Література

1. Алле М. Экономика как наука. — м.: Наука для общества, 1995.

2. Банківська енциклопедія / Під ред. А. М. Мороза. — К.: Слід, 1993. — 328 с

3. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т.: Пер. с франц. — м.: *Международные отношения*. 1994.

4. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія. — К.: "Ніка-Центр Ельга", 2000.

5. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. — М., 1999.

6. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. — М.: Наука, 1973.

7. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. — М.: Дело, 1994. — 720 с.

8. Боди 3., Мертон Р. Финансы: Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Изд. дом -Вильяме-. 2000.

9. Большой экономический словарь / Под ред. А. н. Азрилияна. — 3-е изд. — м.: Институт новой экономики, 1998. — 864 с.

10. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учебник. — М.: Юристъ, 1997. — 568 с.

11. Брагинский С. В., Певзнер Я. А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. — М.: Мысль. 1991.

12. Булатов М. А. Логические категории и понятия. — К.: Наукова думка, 1982.