Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





споживачами.

Розглянуті організаційні структури належать до так званих формальних структур, тобто вони мають досить постійний характер. Але підприємству чи фірмі доводиться часто стикатися з завданнями тимчасового або екстреного характеру. В такій ситуації починають працювати "проектні" організації, які мають неформальний характер; їх створюють для розв'язання специфічних завдань, що виникають як всередині організації, так і за її межами.

Застосування такої структури передбачає виділення відповідальних за конкретний проект розроблення та випуску нової продукції поряд з роботою функціональних органів підрозділів. Проекти можуть мати "зовнішній" характер, тобто грунтуватися на конкретних замовленнях, що надходять зовні. Головним завданням організації зі структурою "внутрішніх проектів" є саморозвиток підприємства. Часто "внутрішніми проектами" займаються спеціальні "групи пошуку".

Головними принципами "проектної" організації є:—

створення системи управління, за якої в основі права на прийняття рішення — компетентність, а не офіційна посада;—

вільний обмін інформацією на всіх рівнях управління;—

розподіл функцій централізованого контролю між офіційними та неофіційними рівнями структури.

В міру переміщення все нових функцій управління "вниз" до працівників починає формуватися новий спосіб організації, який дістав назву матричного типу управління.

Його основні риси:—

локалізація найважливіших функцій на безпосередньо виробничому рівні та їх інтеграція з виробничими функціями;—

різке скорочення функцій нагляду і контролю у персоналу управління;—

припинення зростання або навіть зменшення числа рівнів між "верхами" та "низами" у виробничо-управлінській ієрархії;-—

перетворення контрольних функцій персоналу на проміжних рівнях на функції "підтримки";—

зростання прошарку вищих керівників та перетворення управління на колективний процес;—

розвиток робітничого представництва на місцях;—

формування найважливіших стратегічних рішень у діалозі управлінців з представниками не управлінської праці.

При матричному управлінні створюється досить стійка структура "подвійного" управління, в якій управління щодо певних продуктів поділяється на окремі дільниці (виробництво, постачання, кадри, збут). Але водночас ці підрозділи контролюють виробництво інших продуктів або дільничну ланку, інтереси деякої групи споживачів. При цьому існують досить розвинуті підрозділи, які відповідають за окремі функціональні "проекти".

Перевагою матричного управління є високий ступінь гнучкості стратегічного управління. Але водночас підвищується складність системи управління, вірогідність збоїв, непогоджень поміж різними ланками "матриці".

Список використаної літератури

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Закон України від 7 лютого 1991 р. "Про власність" // Закони України. - К.: АТ "Книга", 1996. - Т. 1.

3. Закон України від 26 лютого 1991 р. "Про підприємництво" // Там само.

4. Закон України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення" / / Там само.

5. Закон України від 27 березня 1991 р. "Про підприємства в Україні" // Там само.


Сторінки: 1 2