Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Підприємницька діяльність і конкуренція

Підприємницька діяльність і конкуренція. Антимонопольна політика

План

1. Підприємницька діяльність: сутність та різноманітність організаційних форм

2. Конкуренція, її суть та основні функції у ринковій економіці. Види конкуренції

3. Досконала та недосконала конкуренція

4. Монополізм, його суть, типи, форми та наслідки. Антимонопольна політика

Підприємницька діяльність: сутність та різноманітність організаційних форм

Ринкова система є середовищем особливого господарського феномена — підприємництва, сутність якого слід розглядати у кількох взаємопов'язаних аспектах: економічний ресурс, економічна поведінка, економічна діяльність.

Підприємництво — це економічний ресурс суспільства, який разом з ресурсами "труд", "земля", " капітал" забезпечує ефективне функціонування суспільного виробництва. У цьому аспекті підприємництво виконує функції, що спрямовані на оптимальне використання обмежених ресурсів з метою максимального задоволення суспільних потреб: визначення та здійснення ефективної комбінації факторів виробництва, інновації, контроль за витратами тощо.

Підприємництво являє собою особливий тип економічної поведінки індивідуального відокремленого господарського суб'єкта ринку, який здійснює вибір способу використання обмежених ресурсів для максимізації прибутку.

Підприємництво — це особлива діяльність. У Законі України "Про підприємництво" підприємницьку діяльність визначено як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою отримання прибутку. Підприємницька діяльність відрізняється від інших видів діяльності, по-перше, самостійністю: підприємець — економічно відособлений суб'єкт господарювання, який діє на базі власних коштів та самостійно приймає рішення. По-друге, підприємницька діяльність — це насамперед, інноваційна діяльність, яка сприяє науково-технічному прогресові. По-третє, відмінністю підприємницької діяльності є ризик, який супроводжує самостійність: можливість виникнення втрат або зниження прибутку. Головною передумовою виникнення підприємницького ризику є наявність конкуренції та альтернативних варіантів вирішення питань розвитку підприємницької діяльності. Підприємець, який самостійно приймає рішення, несе власну економічну(майнову) відповідальність за його результати. Четверта відмінність: мету підприємницької діяльності становить отримання прибутку. При цьому слід зазначити, що досягнення цієї мети залежить від спроможності підприємця визначити та задовольнити суспільні потреби у формі платоспроможного попиту на ринку.

Об'єкт підприємницької діяльності можна визначити як бізнес—певне діло, що веде підприємець. Але цілком слушно й використання понять "бізнес" і "підприємницька діяльність" як синонімів.

Особливості підприємницької діяльності розкриваються через її принципи, серед яких, згідно зі ст. 5 Закону України "Про підприємництво": вільний вибір діяльності; залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що вироблено; встановлення цін згідно з законодавством; вільний найом робітників; залучення та використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесків платежів, встановлених законодавством та ін.

Необхідно зазначити, що підприємницька діяльність в Україні здійснюється в межах досить змістовного правового середовища, яке являє собою сукупність законів України, указів Президента України, декретів, постанов Кабінету Міністрів, нормативних актів міністерств, органів місцевих рад та державних адміністрацій та ін., які містять і норми приватного права, і норми публічного права. Вершину становить Конституція України, в ст. 42 якої гарантується право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України, інших держав, які не обмежені законом у правоздатності та дієздатності, а також юридичні особи всіх форм власності.

Підприємці мають право самостійно здійснювати без обмежень різноманітну діяльність, яка не суперечить чинному законодавству. Залежно від змісту діяльності підприємництво має такі види: виробниче підприємництво — діяльність, яка спрямована на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг і т. ін., які призначені для реалізації споживачам; комерційне підприємництво — діяльність, що пов'язана з операціями перепродажу товарів та послуг; фінансове підприємництво — здійснення операцій із специфічним товаром: грошима, валютою, цінними паперами; посередницьке підприємництво — діяльність, спрямована на поєднання сторін, що мають інтерес до взаємної угоди та ін.

Підприємництво може здійснюватися із залученням найманих робітників або без їх залучення. Щодо масштабів діяльності, підприємництво може бути великим, середнім та малим. Єдиного міжнародного стандарту класифікації підприємницької діяльності згідно з її масштабом не існує. В Україні відповідно до чинного законодавства (зокрема, указів Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року, "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р." від 28 червня 1999 року) суб'єктами малого підприємництва можуть бути, по-перше, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими протягом року перебувають не більш як 10 чол., а обсяг виручки від реалізації продукції не перевищує 500 тис. гри.; по-друге, юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих становить більш як 50 чол. і обсяг виручки від реалізації продукції не перевищує 1 млн. грн. До малого підприємництва належать також малі підприємства, тобто підприємства з чисельністю працюючих у промисловості та будівництві — до 200 чол., в інших галузях виробничої сфери — до 50 чол., у науці та науковому обслуговуванні — до 100 чол., у галузях невиробничої сфери — до 25 чол., у роздрібній торгівлі — до 15 чол.

Мале підприємництво відіграє значну роль у ринковій економіці. По-перше, оскільки значна частина населення стає активним суб'єктом підприємницької діяльності, мале підприємництво є основою стабільності ринкової системи. По-друге, мале підприємництво забезпечує необхідну мобільність, гнучкість та різноманітність економічної діяльності, її глибоку спеціалізацію і на цій основі — кооперацію, без чого неможлива висока ефективність економіки.

Підприємництво може здійснюватися без утворення або з утворенням юридичної особи, у першому випадку суб'єкт здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа, у другому підприємець створює підприємство. Слід зазначити, що в Україні для визначення суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи і в економічному, і в правовому обігу використовують поняття "підприємство", а не поняття "фірма", хоч у ринковій економіці організаційною одиницею підприємницької діяльності виступає фірма, яка володіє та керує своїми технологічними ланками-підприємствами. Згідно з Законом України "Про підприємства в Україні" підприємство є самостійним господарським статутним суб'єктом, що володіє правами юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність для отримання відповідного прибутку (доходу). Як бачимо, зміст поняття "підприємство" значною мірою відображає риси фірми, як суб'єкта ринкової системи. Відносини, пов'язані з підприємствами в Україні, регулюють Закон України "Про підприємства в Україні" та спеціальне законодавство, зокрема податкове, митне, валютне, фінансове, інвестиційне та ін., що регулює окремі особливості, сторони та види діяльності підприємств.

Підприємницька діяльність може мати такі організаційні форми, як одноособове володіння, партнерство та корпорація.

Одноособове володіння — це бізнес, власником та керуючим якого є підприємець, який особисто його контролює, бере на себе підприємницький ризик, несе особисту майнову відповідальність, привласнює прибуток або зазнає збитків. Одноособове володіння може бути організаційною формою підприємництва як зі статусом юридичної особи (приватне підприємство), так і без створення юридичної особи (суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа).

Партнерство — добровільне комерційне (з метою отримання прибутку) об'єднання майна та діяльності кількох підприємців, які спільно володіють майном партнерства, контролюють його діяльність, беруть на себе підприємницький ризик, несуть відповідальність та розподіляють прибуток (збитки) згідно з укладеною між партнерами угодою. В Україні відповідно до Закону України "Про господарські товариства" партнерства існують у правовій формі господарських товариств: повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю.

Корпорація - добровільне комерційне об'єднання власності значної кількості осіб на засадах акціонування та обмеженої відповідальності учасників. В Україні згідно з Законом України "Про господарські товариства" корпорації існують у правовій формі акціонерних товариств відкритого та закритого типів.

Відмінності кожної організаційної форми підприємницької діяльності наведено у таблиці 1.

Таблиця 1.

Характеристики | Одноособове володіння | Партнерство | Корпорація

Спосіб залучення коштів | Інвестування власних коштів підприємця | Об'єднання коштів партнерів згідно 3 угодою | Залучення коштів шляхом емісії акцій

Власність | Підприємець — одноособовий власник | Власники — партнери, частку яких чітко визначено в угоді | Власники — акціонери згідно з пакетом акцій, що їм належить

Підприємницький ризик та відповідальність | Підприємець бере ризик на себе та несе особисту майнову відповідальність | Партнери спільно беруть на себе ризик та визначають відповідальність кожного згідно з угодою | Ризики та відповідальність акціонерів обмежено пакетами акцій, що їм належать

Прибуток | Належить підприємцю | Розподіляється між партнерами згідно з порядком, закріпленим угодою | Частина спрямовується на розвиток корпорації, частина розподіляється між акціонерами у формі дивідендів на акції

Управління | Підприємець | Збори партнерів — вищий орган управління, якщо інше не передбачено угодою | Збори

акціонерів — вищий орган управління

Кожна організаційна форма підприємницької діяльності має позитивні риси та певні недоліки. Перевагами одноособового володіння є відносна легкість його створення, свобода діяльності (немає


Сторінки: 1 2 3 4