Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Ринкова інфраструктура

Ринкова інфраструктура

План

1. Інфраструктура ринку товарів.

2. Інфраструктура фінансового ринку.

3. Інфраструктура ринку праці.

4. Інші елементи ринкової інфраструктури.

Ефективне функціонування ринку можливе лише за наявності розвинутої інфраструктури. Інфраструктура ринку — це сукупність інститутів, які прискорюють та полегшують укладання і здійснення ринкових угод* Інфраструктура обслуговує як окремі ринки, так і ринок загалом.

Окремі ринки обслуговують спеціалізовані установи та організації ринкової інфраструктури. Так, інфраструктура ринку товарів включає товарні та ф'ючерсні біржі, торгові доми, посередницькі структури, торговельну мережу, підприємства оптової і роздрібної торгівлі; інфраструктура фінансового ринку включає фондові біржі, валютні біржі, банки, брокерські та страхові компанії, аудиторські фірми; інфраструктура ринку праці включає біржу праці (служби зайнятості), систему підготовки та перепідготовки кадрів, регулювання міграції робочої сили тощо.

До елементів ринкової інфраструктури, які обслуговують ринок загалом, належать інформаційні мережі та засоби зв'язку, транспортне обслуговування, Центральний банк, податкові служби, державні митні органи тощо.

Інфраструктура ринку товарів.

Товарна біржа — це оптовий ринок, де відбувається торгівля однорідними й одноякісними товарами за зразками. При цьому самі товари на ринок не доставляються. їхня наявність засвідчується документами. Товарні біржі бувають публічні та приватні. На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підприємці, що не є їх членами. Приватні біржі організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.

На біржі торгують не виробники і безпосередні покупці, а посередники, брокери та дилери, які є зареєстрованими членами біржі. Той, хто бажає купити чи продати товар через біржову угоду, мусить звернутись до брокера або дилера. Дилер — це юридична особа, яка здійснює біржове або торговельне посередництво за свій рахунок і на свою користь. Брокер є посередником при укладанні угод, діє за дорученням і за рахунок клієнтів, одержуючи від них за роботу комісійні.

Крім брокерів і дилерів, на біржі працюють маклери-службовці, які регулюють порядок проведення торгів. Однак укладати біржові угоди маклер не має права. Маклер здійснює свої функції за наймом, одержуючи винагороду у вигляді заробітку.

Розрізняють такі форми біржової торгівлі — форвардні, ф'ючерсні угоди та угоди з премією, або опціони.

Форвардна угода — це угода, за якою продавець повинен мати наявний товар і поставити його в зазначений у контракті строк.

Форвардна угода гарантує збут продукції для продавця та придбання на вигідних умовах для покупця і дає певну страховку від зміни цін. Біржовий посередник спочатку укладає форвардну угоду з продавцем, а згодом, знаючи, скільки товару він одержить у зазначений час, посередник укладає угоду з покупцем на постачання товару або з іншим посередником на перепродаж йому певної частини майбутньої партії товару.

Ф'ючерсна угода — це придбання права купити або продати у майбутньому товар, який ще не вироблено, проте буде вироблено за певний проміжок часу за певною ціною, що визначена товарною біржею. Ф'ючерсні угоди укладають з метою страхування від можливих змін цін або одержання різниці при перепродажу ф'ючерсної угоди. Переважна більшість зобов'язань за цими угодами виконується шляхом сплати або отримання різниці в ціні, а не через поставку реального товару. Вони використовуються на ринках, для яких характерні значні коливання цін і великі обсяги торгівлі.

У сучасних умовах існує ще один тип біржової угоди — угода з премією, або опціони. Це спекулятивна угода, що полягає у наданні права (але не зобов'язання) на купівлю якогось товару у визначену дату в майбутньому за обумовленою на момент укладання ціною з включенням комісійних продавцю. Тобто, якщо ціна товару підвищиться, то покупець придбає товар за обумовленою ціною, а з отриманого прибутку виплатить продавцю комісійні. Якщо ж, навпаки, ціна знизиться, то покупець зможе відмовитися від покупки, однак змушений буде платити комісійні продавцю.

Для страхування від можливих втрат через зміни цін при укладанні угод з реальним товаром у біржових операціях застосовують хеджування. Хеджування — це страхування ціни товару від ризику, небажаного для виробника зниження чи невигідного для покупця підвищення.

Відповідно до характеру біржових операцій виділяють товарні біржі реального товару і ф'ючерсні. На товарних біржах продаж контрактів супроводжується, як правило, наступною поставкою товарів. На ф'ючерсних біржах здійснюються в основному спекулятивні угоди і страхування від несприятливих змін цін, які не супроводжуються поставкою товарів, а мають своїм результатом ліквідацію контрактів і перерахунок між його агентами на основі різниці у цінах. Ф'ючерсні біржі — це найсучасніша форма товарної біржі. Переважна частина товарних бірж в економічно розвинутих країнах є ф'ючерсними. В Україні на початок 2005 року практичну діяльність здійснювали понад 244 товарних і товарно-сировинних бірж. Одним із законів, що регулюють біржову діяльність, є закон України "Про товарну біржу".

Інфраструктура фінансового ринку.

Інфраструктура фінансового ринку включає фондові біржі — організований і регіонально функціонуючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів-акцій, облігацій, сертифікатів тощо. Емітенти випускають цінні папери, щоб залучити капітал. Інвестори купують ці папери, щоб вигідно вкласти гроші. Вигідність інвестицій у ту чи іншу галузь визначається вартістю тих чи інших цінних паперів, яка в свою чергу визначається попитом на них на біржі. Таким чином фондові біржі здійснюють перерозподіл капіталу між компаніями, галузями, сферами виробництва й обслуговування на користь найперспективніших.

Власник цінних паперів, який вирішив їх продати, звертається до біржових посередників — брокерів та дилерів. Останні шукають охочих придбати цінні папери. Маклери — штатні працівники біржі, оформляють угоди між продавцями і покупцями цінних паперів.

Діяльність фондової біржі в Україні регулюється законом "Про цінні папери і фондову біржу". З 1992 року функціонує Українська фондова біржа. Вищим ії органом є Загальні збори членів, які обирають Біржову раду терміном на 5 років, та виконавчий орган — Правління біржі. Українська фондова біржа має розгалужену мережу регіональних центрів та філіалів. На початок 2005 року в Україні практичну діяльність здійснювали 19 фондових бірж та їхніх філій.

Інфраструктура фінансового ринку включає також валютні біржі, які являють собою особливу сферу економічних відносин, де здійснюються операції з обміну валют і платіжних документів (чеків, векселів, телеграфних і поштових переказів).

У наші дні практично всі операції з іноземною валютою і золотом проводяться банками. Банки здійснюють угоди за свій рахунок або за дорученням своїх клієнтів.

Валютний курс, тобто вартість кожної валюти в інших валютах встановлює співвідношення попиту і пропозиції. Цей курс використовується у міжнародних банківських розрахунках та при обміні валют. У сучасних умовах переважає пряма міжбанківська торгівля валютою, тому роль валютних бірж дещо знижується. На початок 2003 року в Україні практичну діяльність здійснювали 2 валютні біржі.

Банки — це кредитно-фінансові установи, що здійснюють залучення грошових ресурсів населення, підприємств, організацій, надання кредитів та позик, випуск цінних паперів. Державні банки у більшості країн світу також здійснюють емісію — випуск грошей в обіг.

Страхові компанії — це комерційні, фінансові, кредитні організації, які ставлять за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій. Розвиток страхування, як переконує світовий досвід, є одним з головних індикаторів стану економіки країни ринкової орієнтації. Страхування забезпечує надійні гарантії відновлення порушених майнових прав у випадках, заподіяних вогнем, стихійним лихом, техногенними аваріями, транспортними пригодами та іншими непередбачуваними обставинами. Страхування не лише звільняє державу від витрат на відшкодування збитків, а й суттєво впливає на зміцнення її фінансового стану. В Україні існує стійка динаміка розвитку страхового ринку. Кількість страхових компаній в 2002 році складала 331. Сумарні активи — 603,13 млн євро. Страхова галузь в Україні розвивається випереджаючими темпами навіть порівняно із світовими темпами зростання.

Аудиторська фірма — це незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, їхні річні бухгалтерські звіти та баланси. Такий контроль здійснюється з метою зменшення економічного ризику при укладанні відповідних фінансових угод з цими суб'єктами або при підозрі на можливе банкрутство чи приховування тіньових операцій.

Інфраструктура ринку праці.

Біржа праці (служба зайнятості) — складова ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці. Вона виконує такі функції: аналізує стан ринку праці, прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за допомогою щодо працевлаштування; сприяє працевлаштуванню; здійснює професійну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю тощо.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 липня 2005 року всього перебувало 877,6 тис. незайнятих громадян. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 липня 2005 року складав 3 %. Поряд із працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямів реалізації політики зайнятості є організація Громадських робіт. Чисельність громадян, які брали участь у них в 2003 році, — 386,4 тис. осіб. На професійне навчання для отримання нової професії, спеціальності або підвищення кваліфікації впродовж 2003 року було направлено 296,в тис. безробітних.

Інші елементи ринкової інфраструктури.

До важливих елементів ринкової інфраструктури слід зарахувати також:

Аукціони —


Сторінки: 1 2