Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





особливій діловій кмітливості або за допомогою обману і навіть піратства, отримують великі доходи і, таким чином, розпоряджаються великими частками суспільного продукту. Інші, які постачають на ринок некваліфіковані й порівняно непродуктивні трудові ресурси в обмін на низьку заробітну плату, отримують мізерні грошові доходи і, відповідно, маленьку частку національного продукту.

Орієнтуюча функція цін.

Існуюча система розподілу ресурсів, яка відповідала б конкретній структурі споживчих запитів, конкретному складові альтернативних технологій і конкретній структурі пропозиції ресурсів, з часом у результаті розвитку факторів виробництва може перетворитись на застарілу і неефективну. Ринкова система здатна коригувати відносини розподілу. Вона, зокрема, сигналізує про зміни в такій базисній сфері, як смаки споживачів, і викликає належну реакцію з боку підприємств і постачальників ресурсів. Ця система сигналізації називається спрямовуючою, або орієнтуючою функцією цін.

Впливаючи на ціни продуктів і на прибутки, зміни у смаках споживачів диктують розширення одних галузей і скорочення інших. Ці коригування реалізуються через ресурсний ринок, оскільки галузі, що розширюються, пред'являють великий попит на ресурси, а галузі, що скорочуються, знижують на них попит. Як наслідок, зміни ресурсних цін перерозподіляють ресурси із галузей, які скорочуються, у галузі, що розширюються.

За відсутності ринкової системи всі процеси, пов'язані з розподілом ресурсів, здійснюють відповідні урядові планові органи. Як показує світовий досвід, в економічних системах, що ґрунтуються на монополії державної власності й адміністративно-командній системі управління, існує жорсткий плановий розподіл за допомогою фрондування і лімітування.

Ринкова система відповідно пристосовується і до аналогічних фундаментальних змін, що відбуваються у технології і в структурі пропозиції різних ресурсів. Регулювання ринковою системою перерозподілу ресурсів із менш важливих у більш важливі сфери застосування доводить недоцільність тривалого замороження цін на продукти і ресурси шляхом законодавчих актів. Хоча уряди багатьох країн час від часу вдаються до практики замороження цін, вони тим самим підривають їхню орієнтуючу функцію та перешкоджають здійсненню ефективного розподілу.

Конкуренція.

Функціонування цін в умовах ринкової економіки сприяє вдосконаленню технології і нагромадженню капіталу і, тим самим, веде до підвищення продуктивності та зростання життєвого рівня суспільства. Конкурентна ринкова система завжди містить у собі стимули для технічного прогресу. Застосування нової технології, яка знижує витрати виробництва, забезпечує інноваційній фірмі тимчасову перевагу над її конкурентами. Зниження витрат виробництва означає для передової фірми отримання економічного прибутку. Передаючи споживачеві частину економії від зниження витрат у формі зниження ціни продукту, інноваційна фірма може домогтися значного збільшення збуту і високого економічного прибутку за рахунок конкурентної фірми.

Зниження ціни на продукт, яке робить можливим передова технологія, зумовлює розширення інноваційної галузі. Це може бути наслідком появи в цій галузі нових фірм або збільшення обсягів виробництва існуючих фірм, викликаного перспективою отримання економічного прибутку, первісно створеного технічним прогресом.

Розширення галузі шляхом перерозподілу ресурсів із технічно відсталих у технічно прогресивні виробництва цілком закономірне. Постійне підвищення ефективності використання рідкісних ресурсів вимагає такого ж постійного перерозподілу ресурсів із галузей з низькою ефективністю технології виробництва в галузі, де вона порівняно вища.

В умовах ринкової системи конкуренція відіграє важливу роль і як механізм контролю за економічними процесами. Ринковий механізм попиту і пропозиції повідомляє бажання споживачів підприємствам, а через них і постачальникам ресурсів. Однак, саме конкуренція змушує підприємства і постачальників ресурсів належним чином задовольняти ці бажання.

Збільшення споживчого попиту на будь-який продукт, за інших постійних умов, завжди підвищує ціну цього товару понад витрати на його виробництво, які включають заробітну плату, ренту, відсоток і нормальний прибуток. Економічний прибуток, що створюється в результаті підприємницької діяльності, є сигналом для виробників про те, що суспільство вимагає більшу кількість цього продукту.

Конкуренція спонукає фірми впроваджувати нові досягнення в галузі науки і техніки. Нездатність окремих підприємств використовувати найекономнішу технологію виробництва веде до того, що вони вимушені поступитися місцем іншим фірмам, які застосовують найефективніші методи виробництва.

Конкурентний ринок створює сприятливі умови для поєднання особистих і суспільних інтересів. Інтересам суспільства завжди відповідає використання рідкісних ресурсів і з найменшими витратами. Фірми, які прагнуть отримати вищий прибуток, з одного боку, і постачальники факторів виробництва, що домагаються більшої грошової винагороди за них, — з іншого, домовляються між собою про здійснення таких змін у розподілі ресурсів, а отже, і в структурі продукції, яких вимагає суспільство. Тобто сила конкуренції використовує мотив особистої вигоди таким чином, щоб він автоматично і мимоволі сприяв найкращому забезпеченню суспільних інтересів. Тут, за висловом А. Сміта, діє принцип "невидимої руки"*, який полягає в тому, що коли підприємство максималізує свій прибуток, суспільний продукт також зростає.


Сторінки: 1 2