Масштаб цін — це вагова кількість грошового металу (золота або срібла), що її встановлює держава за національну грошову одиницю. До середини XX ст. масштаб цін не відокремлювали від безпосереднього вагового змісту грошового металу.

За сучасних умов усі країни світу повністю відмовилися від конвертування паперово-кредитних грошей у грошовий метал (золото). Отже, держави офіційно не фіксують національні масштаби цін.

Виконуючи функцію засобу обігу, гроші швидко змінюють своїх власників; і чим швидше це відбувається, тим краще для грошового обігу взагалі. Функцію засобу обігу гроші завжди мають виконувати реально. Ця функція доповнює функцію міри вартості та розвиває функціональні можливості грошей. Коли гроші почали виконувати функцію засобу обігу, з'явилася можливість замінити металеві гроші на паперові. Останні стали простим знаком вартості. Можна сказати, що функція засобу обігу породила паперово-грошовий обіг. Але ця сама функція зумовила подальший розвиток суперечностей товарного виробництва, які породжують економічні кризи. За розвинутого товарного виробництва сутність грошей може бути визначено лише при поєднанні функцій міри вартості та засобу обігу. В сучасних умовах функцію засобу обігу економісти визнають найголовнішою.

Функцію засобу платежу гроші почали здійснювати у зв'язку з розвитком кредитних відносин. Безліч потреб у кредитуванні товарних відносин призвели до того, що продавець віддавав свій товар покупцеві з відстрочкою платежу. З'являється особливий вид грошового зобов'язання — вексель, який і виконує функцію засобу платежу. Пізніше банківські установи починають скуповувати векселі, випускаючи банківські грошові зобов'язання — банкноти. Це, по суті, кредитні гроші, що виконують функцію засобу платежу. Якщо при отриманні кредиту реальні гроші не потрібні й їх замінює вексель, то при сплаті кредиту у визначений строк необхідні реальні гроші. При цьому вони виконують роль засобу платежу. Аналогічну функцію виконують гроші при виплаті заробітної плати, сплаті комунальних платежів, податків тощо.

Виконувати функцію засобу нагромадження повністю можуть лише повноцінні (золоті) гроші. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші випадають із сфери обігу і використовуються для нагромадження. За сучасних умов ця функція виконується з допомогою особливих банківських установ — ощадних банків. У країнах, які не мають вільно конвертованої твердої валюти, функцію засобу нагромадження виконують валюти найбільш розвинутих країн: американський долар, фунт стерлінгів, німецька марка.

Найбільш високий рівень розвитку товарного обміну зумовлює виконання грошима функції світових грошей. Ця функція виникла у процесі формування світових економічних відносин. її може виконувати тільки повноцінний метал — золото. В міжнародних розрахунках країни, що не мають золотого запасу, використовують грошові знаки іншої держави, які визнані резервними валютами (американський долар, німецька марка та ін.), і загальні умовні міжнародні розрахункові одиниці.

За більш ніж тритисячолітній період свого існування гроші пройшли складний шлях розвитку і мали такі форми:

а) товарні гроші — металеві зливки;

б) монетні гроші — карбовані монети;

в) паперові гроші — друковані банкноти;

г) електронні гроші — кредитні картки.

Грошові системи формувалися відповідно до історичних форм грошей. Спочатку виникла архаїчна форма металевих грошей, коли головним елементом їх був металевий зливок.

Історія української гривні починалася з Давньої Русі, де гривнями називали зливки срібла різної ваги: від 100 до 204,7 г — мала гривня і до 409,5 г — велика гривня. Поступово з'являлись карбовані монети, що витіснили важкі металеві зливки. Металева грошова система існувала у формі монометалізму та біметалізму. Грошова система монометалізму використовувала як гроші один із монетарних металів — золото або срібло. Біметалізм — це система, за якої загальним еквівалентом грошей є обидва монетарні метали — золото і срібло.

Пізніше металеву грошову систему змінює паперово-кредитна система. Перші паперові гроші з'явилися у Китаї. На Україні їх було запроваджено в обіг у другій половині XVIII ст. Сучасна грошова паперово-кредитна система складається з державних банкнот, розмінної монети та депозитів до запитання або поточних рахунків національної кредитної системи.

Нещодавно у незалежній Україні було сформовано національну грошову систему. Крім паперових банкнот, у країні карбують металеву розмінну монету. Невеликими тиражами карбують гривню із золота та срібла для потреб колекціонерів.

Економічна теорія визнає існування так званої електронної грошової системи. Головним її елементом є кредитна картка, завдяки якій і відбуваються всі безготівкові платежі за допомогою комп'ютерних систем. Це система грошових відносин майбутнього, але передові країни світу дуже активно використовують електронну грошову систему вже сьогодні.

У загальному вигляді грошова система незалежно від форми має такі структурні елементи:—

найменування грошової одиниці та масштаб цін;—

відповідний порядок емісії національних грошових знаків;—

карбування металевих монет та порядок їх обігу;—

організація та умови безготівкового обороту;—

порядок обміну національної валюти на іноземну;—

валютні коефіцієнти;—

грошові знаки та організаційні центри грошового обігу.

Ціна, як і гроші, є елементом категоріального ряду товарного виробництва. Вона сформувалася у процесі тривалого розвитку відносин обміну. За різних типів товарного виробництва ціни спочатку застосовувалися як особливі пропорції обміну. Коли ж людство почало використовувати гроші, ціна стала грошовим відображенням цінності товарів. Сучасні уявлення про ціну свідчать, що сформулювати єдине поняття ціни досить складно. Зміст ціни тісно пов'язаний з безліччю факторів, що впливають на величину ціни досить суперечливо. За умов сучасної ринкової економіки всі товарні відносини групуються та обертаються навколо ціни, і не випадково існує вислів, що "ціна — це душа ринкової економіки". Без ринкових умов про ціну можна не згадувати, лише ринок з величезною кількістю товарів здатний сформувати ціну.

Система категорій товарного виробництва досить велика і складна.

Список використаної літератури

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Закон України від 7 лютого 1991 р. "Про власність" // Закони України. - К.: АТ "Книга", 1996. - Т. 1.

3. Закон України від 26 лютого 1991 р. "Про підприємництво" // Там само.

4. Закон України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення" / / Там само.