Актуальність проблем п'єси Олексія Коломійця «Дикий Ангел»

Микола Зарудний, побратим О. Коломійця, говорив, що той тради-ційний лише в одному — в безмежній любові до свого народу і театру, а в останньому він новатор.

Тема п'єси «Дикий Ангел» не нова, сам автор назвав її «повість про сім'ю». У ній, дійсно, йдеться про найдорожче — сім'ю батьків і дітей, працю, честь роду і його совість, спадкоємність поколінь. Про це писали майже всі письменники. Отже, перед О. Коломійцем стояло нелегке завдання — сказати щось своє, те, що буде актуальним не для одного покоління.

Під час вивчення у школі ця п'єса завжди породжує палкі дискусії. Як правило, одинадцятикласники, прочитавши програмний твір, відразу починають обурюватися поведінкою головного героя Платона Микитовича Ангела, цим самим майже розділяючи погляди його ос-новного опонента у п'єсі — пенсіонера Крячка. їм здається, що Платон Ангел скупий, що він не має права забирати гроші у дітей і повніс-тю контролювати фінансовий стан сім'ї. Але чим глибше починаєш замислюватися над принципами Платона, тим більше погоджуєшся з ним. Під кінець дискусії учням уже здається, що Платон ніби-то і правий, лише методи у нього трохи «дикі», тобто не подобається його максималізм і безкомпромісність.

Давайте ж прослідкуємо, яких принципів дотримується Платон Ангел і чи правильно він чинить.

Отже, Ангел — батько чотирьох дітей. Він учасник війни, пенсіо-нер, але ще працює, розвантажуючи хліб у магазині. Своїх дітей Ан-гел разом з дружиною Уляною виховав у дусі любові до праці. Діти змалку допомагали батькові по дому, працювали у майстерні і звикли до того, що праця — це обов'язкова необхідність, це передумова пристойного життя на землі, що це посильний внесок у розвиток держа-ви, бо держава — це і є люди. Діти (хоч і з скрипом) звикли до за-веденого порядку в сім'ї — здавати батькові свої заробітки, а батько - в залежності від потреб сім'ї розумно регулював витрати: «Тут жив, тут одягався, харчувався — і гроші докупи. Всі на одних правах». Батько також стимулює підробіток дітей — на непередбачені витрати, причо-му «підробіток» у розумінні батька — це чесна праця. Які ж головні принципи життя у Платона? «У всьому, у малому й великому, єди-ний порадник — правда!» Головна мета у житті: «добре жити..., мати здоров'я і гроші». До грошей у Платона цікаве ставлення: він їх не любить, а поважає. Хоче жити «як слід», а це означає — «через багатс-тво держави до свого власного». «Ми разом з державою і плануємо, і багатіємо... Правда, я трошки попереду. Бо в неї є ще багато дар-моїдів: або не працюють зовсім, або багато балакають і мало роблять... А в моїй державі цього немає... Як заробив, так і їж! Як заробив, так і одягайся»... Платон дотримується думки, що кожен персонально пови-нен відповідати за свою роботу, за добробут сім'ї, за своїх дітей.

За Платоном Ангелом, держава буде міцною і багатою тоді, коли міцною і багатою буде кожна окрема сім'я. А це станеться тоді, коли у сім'ї всі будуть чесно працювати, думатимуть не лише про власні інте-реси, а й про державні, коли розумно і економно витрачатимуть гроші, житимуть у злагоді і дружбі. Причому батьки повинні до кінця своїх днів нести відповідальність за дітей.

Сюжет розвивається за трьома напруженими лініями. Платон — Павлик, Платон — Федір, Платон — Петро. Конфлікти загострені до краю, бо головний герой — максималіст у своїх переконаннях і діях. Покарання за відступ від батьківської науки теж на межі крайнощів: вигнання з дому, звільнення з посади, страта всього здобутого й нажи-того. Свою пенсійну книжку Платон подарунком не вважає, бо він її заробив, та й не в книжці радість і спокій.

Драматург логікою розвитку характерів, поведінкою і поглядами персонажів переконує нас у тому, що жити за принципами Ангела не так просто. Головному героєві живеться нелегко, він постійно працює душею і серцем, і в конці п'єси серце Платона не витримує напружен-ня, він помирає. Але дітей він зумів виховати порядними людьми, усі вони працьовиті, живуть за законами правди, честі і добра. І кожен із них таки погоджується з батьком і робить ніби і по-своєму, і в той же час так, як навчив Платон Ангел. Отож виявляється, що Платон був правий.