Складний характер Марусі Кайдашихи

(за повістю І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»)

Розповідаючи про безкінечні сварки та перемир'я в родині Кайдашів, І. С. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім'я» досяг високої майстерності у створенні яскравих характерів. Письменник розкриває психологію кожного персонажа, його індивідуальні риси, поведінку, вдачу. Але, мабуть, один з найдовершеніших образів повісті — це Ма-руся Кайдашиха.

Маруся зазнала руйнівного впливу кріпаччини, бо вона «замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою». Саме у панів Кай-дашиха засвоїла звичку верховодити, погордливо ставитись до людей. Після відміни кріпацтва її часто запрошували до панів та попів кухо-варити, чим Маруся дуже пишалася і про що завжди і всім розповіда-ла. З панами та малознайомими людьми Кайдашиха була люб'язною, привітною, поважною. «Вона любила цілувати їх (панів) в руки, кла-нялася, підсолоджувала свою розмову з ними». Але Маруся Кайдашиха могла бути зовсім іншою: лайливою, егоїстичною, нетерплячою, жорс-токою. Такою її найчастіше бачили близькі люди. Головною причиною сварок у сім'ї була Кайдашиха. Вона хотіла верховодити невістками «наче осаула на панщині». Багату Мотрю, свою першу невістку, Ма-руся спочатку називала «серденьком», зверталася до неї солоденькими словами, а вже через тиждень збиткувалася над нею, немов над най-мичкою. Над бідною і тихою Мелашкою Кайдашиха почала знущатися з першого ж дня. Мотря не терпіла подібного ставлення свекрухи, і у хаті розпалювалися сварки, що часто переростали у бійки.

Але Маруся Кайдашиха не була позбавлена і гарних рис та якос-тей. Перш за все, вона була працьовитою жінкою, гарною господи-нею. «Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто. Все на їй було чистеньке, неначе нове». їй, справді, було чим пишатися: вони з Омельком зуміли своїми руками створити добре господарство; Ма-руся смачно готувала, і її часто запрошували куховарити на різні свя-та; вони з чоловіком виростили двох працьовитих та розумних синів. Кайдашиха вміла підтримати будь-яку бесіду, а говорила так, «неначе в розмові мед розливала по хаті». Дуже любила Маруся дітей, і хоча Мотря не давала їй своєї дитини та одганяла її від колиски, вночі Кайдашиха «вставала до дитини, забавляла, як вона плакала, та годувала її молоком». А коли приїхали на оглядини до Балашів, то Маруся дуже переживала, що її не попередили про існування маленьких братиків та сестричок у Мелашки, і вона не прихопила їм гостинців.

Однак Кайдашиха, маючи позитивні якості, у родинному спілку-ванні виявляє свої негативні риси, переносячи традиції кріпосництва у сім'ю. Кріпаччина спотворила її, наклала жорстокий відбиток на все подальше життя Марусі Кайдашихи.