Тематика повісті М.М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Повість М.М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» є одним з кращих творів про неповторний світ поетичної творчості гуцулів. Вона звучить як величний гімн красі життя та коханню. Розповідаючи про палке кохання Івана та Марічки, письменник розробляє у творі вічні теми. Коцюбинський не зупиняється на тимчасових проблемах тодіш-нього суспільства, він торкається тем загальнолюдського значення, які супроводжують усю історію розвитку світової літератури і мистецтва. Життя і смерть, кохання і ненависть, людина і природа, язичництво і християнство — ось вічні питання людства, які піднімає в повісті «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський.

У творі описується життя гуцула Івана Палійчука від народження і до загибелі. Уже на початку повісті, подаючи картину бійки Гутенюків та Палійчуків, автор показує читачам, наскільки близькі життя і смерть. Ворогуючі родини зустрічаються на дорозі в той час, коли йдуть із церкви. У всіх людей був гарний святковий настрій, усі були вбрані в найкращий одяг. Але раптом «в лютому ґвалті, що звіявсь одразу, як вихор, невідомо од чого, заблищали залізні бартки та заска-кали перед самим обличчям». У цій бійці було вбито Іванового батька, але у цей же день Іван познайомився з Марічкою, і «в Івановій пам'яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам...» Кожного разу смерть забирає своє, а життя продовжується. Хоча інколи одна смерть може призвести до іншої, як це сталося у випадку з Марічкою. Втративши її, Іван утратив смисл свого життя, а згодом і помер від туги за коханою. Навіть у обряді прощання з померлим ми знову бачи-мо зіткнення життя і смерті, коли біля труни з небіжчиком веселиться молодь, чути сміх, жарти. Життя завжди перемагає, бо тільки за таких умов буде існувати людство.

Любов і ненависть... Любов Івана і Марічки була великою і прекрас-ною. Вона переповнювала їхні душі, вона пробуджувала їхні таланти і давала натхнення. Але довелося Іванові дізнатися про протилежне по-чуття. Почуття ненависті. Його дружина, не розуміючи постійної туги Івана, знайшла собі любаса. Тоді й прокинулася у Палагни ненависть до чоловіка, якого вона разом з Юрою-мольфаром намагалася звести зі світу.

Тема людини й природи розробляється в повісті, мабуть, найпов-ніше. Бо природа знаходиться поруч із героєм твору протягом усього його життя. У природі Іван знаходив відповіді на всі свої питання, на фоні чарівної природи розцвітало кохання Івана і Марічки. Природа завжди була поруч з героями твору, вона підстерігала людину на кож-ному кроці, але ж вона давала сили та знання. Доля Івана і Марічки, їхнє кохання розкриваються у тісному зв'язку з неповторною карпат-ською природою.

Коли Коцюбинський перебував на Гуцульщині, то його дуже врази-ло те, що християнство та язичництво тут існували поруч, не заважа-ючи одне одному. Обряди та звичаї переплелися, утворивши дивний, казковий світ вірувань гуцулів. Яскравим прикладом співіснування релігій є епізод приходу Івана на полонину. Підійшовши до ватага, він привітався: «Слава Ісусу!» Але ватаг був зайнятий: він видобував живий вогонь, який буде горіти ціле літо, «...а доки ме він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьметься маржинки та й нас...». Це був язичниць-кий звичай поклоніння вогню. Але розпаливши вогнище, ватаг також привітався з Іваном: «Навіки слава!» І подібний дуалізм спостерігався у всіх обрядах гуцулів.

Повість «Тіні забутих предків» висвітлює майже всі питання, що завжди турбували і будуть турбувати людей. І це свідчить про велику майстерність автора та непересічне значення його твору в історії літе-ратури.