Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні

Остап Вишня — один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його зна-ли як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п'яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, не-сло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло Михайлович залюбки писав про свій рідний народ, про його звичаї, про українсь-ку мову. У цьому секрет його дивовижної популярності. Синівською любов'ю Остап Вишня любив рідний народ, як сонце, як повітря.

Свою творчість письменник почав із політичних памфлетів і фей-летонів. Найбільше творів він присвятив життю села. Про українське пореволюційне село гуморист написав 650 усмішок. У своїх творах Ос-тап Вишня відгукувався на щоденні проблеми суспільного життя в найрізноманітніших його виявах. Він висміював відсталість окремих селян, безкультур'я, темряву, неуцтво, забобонність. Сатирик викривав недолі-ки й хиби, що стояли на заваді будівництва нового життя.

У творі «Усипка, утечка, усушка й утруска» жало сатири спрямо-вано проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних людей. Усипка, утечка, усушка й утруска — це чотири найулюбленіші слова на господарському фронті, чотири слова, і всі на «у». Уркват називалося те слово. Уркват — це прізвище англійського промисловця, фінансиста і мільйонера, який був власником гірничих підприємств і після революції намагався отримати свої колишні володіння.

Гумореска «Зенітка» розпочинає другий період творчості Остапа Вишні. Письменник розкриває тему мужності й нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни. Гуморист показує, що люди само-віддано стали на захист Вітчизни. У боротьбі з фашистськими загар-бниками брали участь не тільки чоловіки, але й жінки, діти, діди. Герой гуморески «Зенітка» — дід Свирид — мудрий, життєрадісний, винахідливий і дотепний. Людина мужня й скромна. Сміх виклика-ють не тільки незвичайні ситуації, в які ставить Вишня свого героя, а й використання військової термінології. Дід Свирид — позитивний персонаж. Через цей художній образ письменник розкриває вірність народу своїй Вітчизні, готовність у будь-яку хвилину відстояти свою волю та незалежність.

«Мисливські усмішки» — найпоетичніші твори Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі. У центрі всіх оповідань циклу стоять благородні, розумні й кмітливі люди. Вони веселі оповідачі, знав-ці безлічі мисливських побрехеньок. Це щирі любителі та охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці й квіточці. За кожним із них стоїть, як пише М. Рильський, «постать, справжнього мисливця і при цьому поета полювання» — Остапа Вишні. Павло Ми-хайлович ніколи не був мисливцем, але ходив на полювання з єдиною метою — помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-чистими озерами. Він висміював тих мисливців, які безжалісно нищили природу рідних лісів. У своїх усмішках Остап Вишня використовував уривки з народних пісень, віршів.

Остап Вишня — письменник-новатор, він збагатив жанрові різно-види памфлета, фейлетону, гуморески, нарису. Письменник створив в українській гумористично-сатиричній літературі образ позитивного героя.

Вишня-художник володіє інтонацією, вмінням «органічно транс-формувати народні дотепи», творчо використовує прислів'я. У своїй творчості гуморист поєднав новий зміст з глибоким націо-нальним колоритом.

Як справжній патріот, Павло Михайлович Губенко хотів бачити свою Вітчизну, свій народ щасливим, багатим, цивілізованим, муд-рим.