Вплив оточення на характери синів та невісток Омелька Кайдаша

(за повістю І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»)

Оточення завжди так чи інакше впливає на людину. Знайомлючись та спілкуючись з людьми добрими, освіченими, високоморальними, ми переймаємо частинку їхніх чеснот. Але ж спілкуючись з людьми, які мають погані риси характеру, ми ризикуємо поступово стати схожими на них. Дуже часто матері бояться, що їхні діти потраплять у погану компанію. І ці побоювання небезпідставні, бо у народі кажуть: «Між вовками по-вовчому й вий».

У повісті «Кайдашева сім'я» І. С. Нечуй-Левицький показав, як змінюються люди під впливом оточення, середовища, в якому вони живуть.

Як же змінилися з часом характери синів та невісток Омелька Кайдаша? Старший син Карпо завжди був людиною незалежною: «Він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові». Постійні сварки у родині, постійні суперечки тільки посилили, загострили ці риси його характеру. З часом Карпо стає жорстоким і у хвилини гніву штовхає батька, ганяється по селу за матір'ю. Він стає дріб'язковим і ладен розпочати справжню війну з рідним братом за грушу, за коня або ще за якусь дрібницю. При цьому всі його гар-ні риси немов губляться. Ми забуваємо, що він — працьовита людина, люблячий батько, гарний чоловік. Погані риси та якості перекреслю-ють все те гарне, що є в душі Карпа.

Його дружина Мотря на початку повісті викликає у читача співчуття. Справді, шкода дівчини, яку постійно «гризе» свекруха. Але Мотря недовго терпіла знущання Кайдашихи. Вона була самовпевнена, норо-виста, походила з багатої сім'ї — і дуже швидко навчилася давати відсіч свекрусі. Життя в родині Кайдашів сприяє швидкому виявленню найгірших рис її вдачі. Усе більше і більше Мотря ставала схожою на стару Кайдашиху, а всі її добрі якості поступово перетворювалися на | недоліки: хазяйновитість — на скнарість та жадібність, а гордість — на душевну черствість і навіть жорстокість.

Але найбільших та найразючіших змін зазнали у родинному середовищі Лаврін і Мелашка. Добрий, м'який, поетичний Лаврін спочатку намагався не втручатися у сімейні сварки, тим більше, що вони особис-то його не зачіпали. Іноді менший брат навіть зводив усе на жарт, аби суперечка припинилася. Але після одруження з Мелашкою Лаврін поступово втягується у сімейні чвари, стає таким же грубим, жорстоким, як інші члени родини. Подібне перетворення сталося і з його дружиною. Покірна і добра Мелашка терпляче зносила кривди свекрухи, але довго не могла звикнути до щоденної колотнечі у родині. Вона навіть хотіла залишитись у Києві, де була на богоміллі. Але любов до Лавріна повернула її в Кайдашеву хату, де Мелашка поволі втяглася в гризню та свар-ки. Тепер і вона б'є Мотрині миски, лається з нею, кидається у бійку.

Обставини, що склалися у родині Кайдашів, змінюють характери всіх членів цієї родини. Нечуй-Левицький виявив себе глибоким психологом і показав у повісті, як люди, що мають у душі добрі начала та наміри, врешті-решт під впливом оточення втрачають їх, стають схожими на інших.