Жертви «хазяйського колеса» Пузиря

(за комедією І. К. Карпенка-Карого «Хазяїн»)

У комедії «Хазяїн» І. К. Карпенко-Карий майстерно зобразив «ха-зяйське колесо» мільйонера-землевласника Терентія Пузиря. Це колесо «одних даве, а другі проскакують». Воно символізує собою всю систему тогочасного капіталістичного господарства. Драматург ретельно про-стежує механізм дії «хазяйського колеса», досліджує закони, логіку й філософію життя тих, хто його обертає. У їхньому світі все продається і купується, заради грошей порушуються будь-які закони, заради при-бутків та баришів вони забувають про честь і совість.

Однією з жертв цього «колеса» став чесний юнак Зозуля, який не зміг прижитися в царстві хижаків. Він був звинувачений у злодійстві і не міг довести свою невинність. Не знайшовши виходу з цього станови-ща, Зозуля кінчає життя самогубством. Він не прийняв правила існу-вання у круговерті хазяйського механізму, і «колесо» його роздавило.

Зазнають руйнівного тиску «хазяйського колеса» і робітники, які тяжко працюють за мізерну платню, а годують їх гірше собак. Найми-ти намагаються протестувати, боротися за свої права з непереможним наступом капіталу. Наприкінці третьої дії автор навіть подає сцену бунту робітників.

«Хазяйське колесо» перемелює душі та життя тих, хто його обертає. Слуги Пузиря, які цілком задоволені життям і ніяк не вважають себе жертвами, теж були спотворені хижацькою філософією пузирів. Саме у хазяїна Феноген та Ліхтаренко навчились шахраювати, красти і в усьому шукати наживи.

На запитання Феногена: «Де ти такий узявся?» — Ліхтаренко від-повідає: «Хазяїни викохали». Мабуть, і ці люди колись мали чисті душі, високі мрії, але працюючи на Пузиря, вони втратили все це, морально спотворились.

Жертвами «хазяйського колеса» можна назвати дружину та дочку Те-рентія Гавриловича. Великого впливу зазнала дружина Пузиря, бо вона завжди була поруч з чоловіком, знала про його справи, про шляхи здійс-нення його бажань. Дивлячись на все це, вона мовчала, а потім прийняла все як належне. Її душа також була перемелена, розчавлена безжальним «колесом». На Соню все це життя впливає менше, бо вона тільки-но зуст-річається з ним, але вже відчуває батькове нерозуміння, стикається з його жадібністю та жорстокістю у ставленні до робітників.

Але найбільшою жертвою «хазяйського колеса» є сам Пузир. Він сам створив систему, яка знищила його. Хазяїн помирає від дрібниці, можна сказати, від своєї страшенної скупості.

Усі, хто обертає «хазяйське колесо», живуть у світі, де все тримаєть-ся на розрахунку, на грошовому інтересі, на шахрайстві й здирстві. Іван Карпенко-Карий підштовхує читачів та глядачів до висновку, що система, в якій і мораль, і політика, і етика вільно переводяться у гро-шовий еквівалент, в основі своїй є саморуйнівна.