У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





За законами духовності

За законами духовності

(за кіноповістю О. Довженка «Зачарована Десна»)

Самобутність кожного митця визначається насамперед тим, наскільки оригінальною і неповторною є його творчість, наскільки ва-гомим і примітним є його мистецький внесок у скарбницю духовного життя людства.

О. Довженко належить саме до тих митців, оригінальність яких є за-гальновизнаною і безсумнівною. Вражає його багатогранність таланту, енциклопедичність знань. Письменник від природи мав високорозвинене естетичне почуття, розуміння суті і значення зовнішньої, тілесної, і внутрішньої, душевної, краси людини, краси і величі рідної землі. Це дорогоцінне почуття і розуміння він успадкував від своїх батьків, від народу, а потім розвинув, удосконалив у процесі напруженої творчої діяльності. Митець мав незвичайну здібність спостерігати, ясно бачити, сприймати і фіксувати в пам'яті розмаїті естетичні явища життя. Дов-женкові було властиве небуденне вміння широко мислити естетичними категоріями, уявляти їх і передавати в образах.

Найширше розкривається система естетичних понять і категорій, суджень про прекрасне і потворне, високе і нице, трагічне і комічне у кіноповісті «Зачарована Десна», яку написано в останній період твор-чості.

Твір «Зачарована Десна» є автобіографічним, має виразні жанрові прикмети ліричних спогадів. Основу його сюжету становлять теплі, ясні спогади письменника «про незабутні чари дитинства», про свою сім'ю і своїх земляків, про бурхливу весняну повінь на Десні, сінокіс на лузі над чудовою річкою.

В ідейно-тематичному змісті «Зачарованої Десни» можна виділи-ти дві важливі суспільні проблеми — проблему народного світогляду, моральної чистоти й досконалості народної душі і проблему взаємин людини — сільського трудівника — з природою. Письменник вивів ряд яскравих образів — добрих і талановитих людей праці, які несуть у собі риси прекрасного. Серед них рідні малого Сашка - дід Семен, лагід-ний і мудрий, схожий на Бога чи на святого Миколая на іконах; батько з гарним обличчям, з внутрішньою високою культурою думок і почуттів. «З нього,— говорить автор, — можна було писати лицарів, Богів, апостолів, великих учених чи сіячів, — він годився на все». Вродливою була також мати, невсипуща трудівниця, що любила саджати різну городину в землю, «щоб проізростало»; їй всяка рослиночка приносила велику радість. Удача і вчинки Сашкових батьків були благородними, привабливими — такими робили їх любов до праці, чесне трудове життя.

Яскраве естетичне освітлення мають і інші персонажі — богатирська постать сільського коваля і рибалки діда Захарка; не менш велична і сильна постать - дядька Самійла, талановитого косаря, який орудував косою легко і вправно, «як добрий маляр пензлем».

Автор-оповідач дивиться на своїх героїв і на самого Сашка з почуттям замилування і здивування, з теплим усміхом, помічаючи не тільки все гарне, а й їх вади. Тому з таким сердечним гумором письменник згадує про те, як Сашко смакував всякими ласощами на городі, повиривав зовсім молоду, дрібненьку морквицю... Цікавими й радісними видавалися Сашкові всілякі події родинного життя — і народження в матері маленької дитини, і клепання коси та виїзд на сінокіс. А які чудові й дивовижні сни народжувалися у Сашковій душі і вдома, й на сіножаті, які образи витворювала його багатюща уява!

Звичайно, діалектична закономірність життя така, що поряд з гар-ним, прекрасним і величним існують і огидні явища, різні за своєю суттю життєві події і людські характери неминуче стикаються між собою, вступають у конфлікти. Тому і в своїй сім'ї Сашко бачив не тільки красивих, добрих душею діда, батька, матір, а й лиху, сварливу прабабу Марусинку, яка не могла жити без сварки, яка кляла і нена-виділа все живе.

Багатим естетичним змістом сповнені картини природи. Автор за-хоплено пише: «Благословенна будь, моя незаймана Дівице Десно, що згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе неви-черпно багатим і щедрим...»

Ідеал Довженка яскраво виражено у типових образах трудівників українського села — хліборобів, косарів, ковалів, рибалок — мудрих, працьовитих людей, що жили у повній гармонії з навколишньою при-родою.