Кайдашеві звички в сучасній сім'ї

Від спостережливого ока Івана Семеновича Нечуя-Левицького не сховалися ні добрі, гарні риси людини, ні гидкі, потворні. Щоб затав*рувати рабські звички, щоб указати народові на темні сторони його життя, письменник створив повість «Кайдашева сім'я». У цій повісті відображене життя українського села в перші десятиріччя після ре-форми 1861 року. З побутових сцен життя родини Кайдашів виростає трагічна картина життя всього селянства, темного, забитого роками панщини.

У родині Кайдашів іде постійна боротьба за приватну власність: клапоть поля, город, грушу, яйця. Конфлікт у сім'ї настає після од-руження Карпа з Мотрею. Поява молодої сім'ї викликала суперечки за «моє» й «твоє». Карпо вже відчув себе хазяїном, він бажав в усьому походити на батька: мати хату, худобу, город, поле. Мотрі погано було жити зі свекрухою, бо та постійно примушувала її виконувати майже всю домашню роботу. Дуже характерний епізод, коли Мотря попрала тільки свої та Карпові сорочки, коли вона їжу приготувала тільки собі та чоловіку. З цього ми бачимо, що Мотря та Карпо бажали жити самі, мати власне майно, відділитися від батьків.

Ще більше сварок виникає після одруження Лавріна з Мелашкою. Мотря одразу ж зненавиділа Мелашку, бо та жила в одній хаті зі свекрухою. Лаврін та Мелашка — лагідні, м'які люди, але і вони черс-твіють у родинному житті. Поступово вони втрачають поетичні риси своєї вдачі, стають грубими та черствими. Карпо та Лаврін уже мало чим відрізняються один від одного; обидва брати вперті, егоїстичні. Тиха, мирна, терпляча Мелашка стає сварливою, крикливою і мало чим відрізняється від Мотрі та Кайдашихи. Отже, Нечуй-Левицький яскраво малює такі риси характеру, як сварливість, недоброзичливість, егоїзм, упертість, жадібність.

На жаль, подібні риси характеру дуже часто зустрічаються у людей і зараз. Як часто ми бачимо сварки в автобусах, чергах і просто на вули-ці. Через що? Хтось узяв щось без черги, хтось «не тут стояв», хтось не так посунувся, не так подивився. Усе це, звичайно, дрібниці, але через подібні дрібниці починаються великі Сварки, що можуть закінчитися досить трагічно. І все це дуже нагадує постійні сутички Кайдашів через грушу, клаптик городу, сміття...

Хіба не можна позбавитись Кайдашевих звичок у наш час? Можна! Треба, щоб усі поважали один одного, любили один одного та ставили-ся до людей так, як хочуть, щоб люди ставились до них. Тоді, мабуть, не буде цих дріб'язкових сутичок, суперечок, сварок. А поки що звички сім'ї Кайдашів живуть і в наш час.