У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Карбівничий слова

Карбівничий слова

Микола Бажан зміцнив позиції молодого українського відродження у 20-х роках; зумів уникнути куль, Ґрат, колючого дроту в сумнозвіс-них 30-х роках; стояв на сторожі української поезії в 40—60-х роках XX ст. Головним успадкуванням письменника були такі стилі, як ба-рокко і романтизм, елементи футуризму та експресіонізму, і, нарешті, реалізм. М. Бажан навесні 1968 року написав поему «Дебора».

У творі розповідається про далеку поетову юність, про мистецтво Леся Курбаса, котрий зі своїм театром «Кийдрамте» приїхав 1921 року до Умані. Саме цьому талановитому засновнику театральної студії вда-лося повернути до життя дівчину, з якої знущалися бандити отамана Стецюри. Звичайно, говорити про постать Леся Курбаса, знищеного пізніше на Соловках, на початку 1968 року було досить небезпечно. А Бажан показав його як митця, вчителя, людину, "чия гіпнотична художня сила повернула Дебору до повноцінного життя, а в душах студійців запалила вогонь творчості. Видіння юності зникають, і поет бачить жахливе Дантове пекло на рідній українській землі. Перед читачем — соняшник, що тягнеться несміливо до неба. Життя пере-магає смерть, квітка сонця повернена. Автор розповідає про загибель героїні у страхітливій Сухій Балці. Але вона залишається живою в пам'яті близьких:

Такою і сама Дебора ти була,

Такою ти єси. Так, єси!

Образ дівчини привернув увагу критиків. Дебора, до речі, за Біблією — пророчиця, воїтелька, що підняла своїх співвітчизників на боротьбу із завойовниками. Довго не друкували цю поему. Як згаду-вав письменник Семен Журахович, під час однієї з останніх зустрічей Микола Платонович з болем сказав: «Ось чого вже не доведеться доче-катися, так це побачити «Дебору» в книжці».

Більше сімнадцяти років поема йшла до читача. Лише після смер-ті письменника була надрукована у чотиритомній збірці його творів. Твір ще раз засвідчив небуденний характер спадщини М. Бажана, що увібрала в себе філософську заглибленість, піднесеність, предметність і ґрунтовність реалістичного словесного малюнка, перевагу епічного над ліричним, скульптурну виразність слова.