Як здобути любов ближнього (за твором П. Зюскінда «Запахи»)

Невеликий за обсягом роман «Запахи» є притчею. Про що притча? Адже у книги дивний підзаголовок «Історія одного вбивці». Але ж це не детектив у повному сенсі, хіба так розпочинаються детективи: «У вісімнадцятому столітті у Франції жила людина, яка належала до найгеніальніших і найогидніших постатей цієї епохи»?

На мій погляд, «Запахи» — це своєрідна історія життя і кар'єри навпаки. З чого починається життя людини? З любові, бо неможливо не любити маленьке беззахисне створіння, яке щойно народилося. Та не так сталося у головного героя роману «Запахи» Гренуя, якого мати хотіла поховати серед риб'ячих нутрощів, як і багатьох дітей до цього. Та він криком заявив про своє право на життя. Так йому дісталося те життя взамін життя матері, засудженої за спробу вбивства дитини. Любові не випало на його долю зовсім. Ані краплі. А він же так прагнув її, та не мав, як і запаху. Це лякало людей. Але ніхто не вжахнувся його долі, позбавленої любові. Ніхто не поспішав тією любов'ю поділитися. він, немов звір, почав концентрувати запах невинної дівчини, бо в ньому й крилася ота сама таємниця любові. Принаймні, так здавалося Греную. Пригадаймо, як після вбивства він намагався запам'ятати пахощі шкіри дівчат, немов відбирав, як розбійник на битому шляху золото, запах любові. Отож він, як злодій, крав любов, якої йому бракувало все життя. Чи не в цьому і є сенс всього твору? Як здобути любов ближніх? Наче б усе просто: слід любити ближнього свого. І любов дістанеться натомість. Та життя Гренуя позбавлене не тільки любові, а й важливих моральних істин, яких його ніхто не навчив. І це набагато страшніше. Він присягається матір'ю, і йому всі вірять, не здогадуючись, що для нього мати — то ніщо, бо він ніколи не знав, що таке материнська любов. Гренуй — справжній імітатор моральних способів поведінки. І це найжахливіше. Саме тому він — справжнє чудовисько. Гренуй винайшов парфуми, за допомогою яких змусив-таки людей любити себе. Любити наперекір усьому — нормальним людським почуттям, здоровому глузду. Ціла площа була в захваті від Гренуя, хоч хто не знав, що він убивця! З кого творить собі кумирів натовп? Чи можливе поєднання генія і моральної потворності? Автор ставить багато важливих питань, суть яких, проте, зведена до одного: як здобути любов ближнього, любов, без якої не може жити людина, як квітка без животворної вологи.