Що таке критика? (Твір-роздум у публіцистичному стилі)

Що б ми не робили — завжди стикатимемось із критикою. Критикують нашу роботу, творчість, навчання, поведінку, зовнішній вигляд. А іноді так хочеться, щоб критики не існувало. Щоб нас тільки хвалили й нагороджували, хвалили і хвалили. Яким би був світ без критики? Здається, це був би ідеальний світ заохочення, хіба ні? Але якщо подумати тверезо, виходить, що ні... Критика, хоч як неприємно це визнавати, потрібна. Саме критика є запорукою розвитку. І індивідуального розвитку, і розвитку суспільства, людства як такого.

Справжній критик ніколи не дає оцінного судження на зразок «це погано, це нікуди не годиться». Недарма кажуть, що критика буває конструктивна і неконструктивна. Ідеальний критик має вказати не тільки на помилки; але й на сильні сторони теж, порадити напрям подальшого розвитку — що б він не критикував.

Якби не було кому вказати на мої помилки, я не міг би їх виправити, бо як би я про них дізнався? Добре, що близькі люди вміють критикувати м'яко і з теплотою, тоді критика стає суттєвою допомогою і зовсім не дратує. Кажуть, що варто робити так: хвалити — завжди саму людину, а критикувати — лише вчинок чи зроблену роботу. І ніколи не навпаки! Тоді критика не сприйматиметься болісно.

Але далеко не всі критики ідеальні, і не всяка критика йде на користь. Є окрема група людей — критикани. Мабуть, кожен зустрічав когось подібного. Це люди, які завжди усім незадоволені, вони все навколо вважають поганим і недосконалим, всіх навколо — нездарами. Цікаво спостерігати, що ці люди, найсуворіші у своїх судженнях, самі ніколи не знають, як зробити краще, проте постійно дають поради, гублять кожну сміливу ідею. Отакі критики тільки шкодять, бо коли ти старався, виконував завдання і не почув жодного доброго слова — хіба захочеться щось іще робити? Тільки руки опускаються, та й годі.

«Критикани — це зазвичай ті люди, що були б поетами, істориками, біографами, якби могли, але випробувавши свої таланти в тих чи інших галузях і зазнавши невдачі, вирішили займатися критикою» — цю думку висловив Антон Чехов, геніальний письменник, який немало постраждав від несправедливої критики за свого творчого життя.

Критика — це професійний коментар до того чи іншого явища, що містить об'єктивну оцінку, вказує на слабкі та сильні сторони й окреслює можливий шлях подолання помилок. Таке визначення особисто я дав би явищу критики. Усе інше — критиканство. Варто вміти відрізняти корисну критику, спрямовану на розвиток, і шкідливу критику, спрямовану тільки на самоствердження самого критика. І звісно, прагнути вдосконалення, аби і твоя власна думка стала для когось авторитетною!