Що мають спільного і чим відрізняються хлопчини Василь та Семен (за оповіданнями С. Васильченка «Свекор» і «Басурмен»)

Світ маленької людини. (Умови життя хлопців у родині.)

Скоріше подорослішати! (Василько старує. «Не вподобається йому що-небудь — зараз на піч, укривається рядном і почне звідтіль вичитувати та всі непорядки в хазяйстві перебирати...» Тому і прозвали Василька «свекром», бо дуже сердитим буває. А тут мати запропонувала: або берись за буквар, або женитися пора. Василько й вибрав: звичайно, краще женитися. А Семен, побачивши батьків недопалок, підхопив його, почав палити — який дорослий! Було цьому «дорослому» від матері.)

У кожного хлопця — своя таємниця. (У Василька була схованка під піччю — ціле хазяйство. Ніхто туди не сунувся. Василько часом з ранку до обіду сидить там, бавиться, щось до них бубонить собі. Ці іграшки допомагають хлопчикові скрасити будення, розвивають фантазію. Семен відкриває для себе красу навколишнього середовиша. Коли мати покарала хлопця за паління і вигнала з дому, він побіг у луки і там побачив те, повз що проходив і не помічав. І комахи, і метелики, і травиця, і квіти — все здалося хлопчикові таким дивовижним, чарівним, що він і гадки не мав, чому раніше не бачив цю красу.)

Коли розум бере верхи. (Обидва хлопчики — чудові люди. Вони розуміють, що роблять щось не так, бо батьки невдоволені ними, їхніми вчинками. І Василько, і Семен — дотепні, щирі, безпосередні, смішні хлоп'ята. Вони тягнуться до красивого, можуть фантазувати. По-своєму роблять висновки, коли потрапляють у несподівані ситуації. Мені здається, що ті риси, якими наділив своїх героїв письменник, допоможуть у майбутньому долати усілякі негаразди, бо серця у хлопчиків добрі і співчутливі.)