«Улісс» - філософський епос доби модернізму

«Улісс» — роман-травестія. Травестія — це форма жартівливої поезії, коли твори героїчного змісту переробляють на комічні. У романі «Улісс» Дж. Джойс запропонував світові загальну концепцію кінця героїчних ідеалів у житті й героїчного пафосу в мистецтві.

«Улісс» — філософський епос нового часу. Побудований на травестії міфу про Одіссея-Улісса, роман являє собою лабіринт, що розповідає про один день — 16 червня 1904 року.

Зміст роману — блукання Стівена Дедала. Книга розповідає про один день у житті Стівена Дедала, який блукає серед хитросплетіння дублінських вулиць і площ, подій і розмов, що завершуються зустріччю з таким собі Леопольдом Блумом, рекламним агентом, який, на відміну від Дедала-героя, давно покінчив із пошуками, одружившись із «німфою Каліпсо» — Меріон-Моллі і сказавши собі: «Моя батьківщина — Ірландія». Час від часу згадують Саймона Дедала — батька Стівена. Мотив друга-ворога, мотив зрад пов'язаний з образом Бика Маллігана — приятеля Стівена, нового «римлянина» в Дубліні, що вважає себе прихильником Ніцше, не дуже на цьому знаючись.

«Улісс» і традиція травестії міфа про Одіссея. Міф про Одіссея-Улісса має багату традицію травестії у світовій літературі. За сюжетом Гомера французький письменник Ф. Фенелон написав героїко-філософський епос у класичному стилі «Пригоди Телемака, сина Одіссея» (1699). Вільний переклад зробив російський поет В. К. Тредіаковський, створивши поему «Телемахіда» (1766). Багато було й інших перелицювань твору. Дж. Джойс, обравши латинізовану форму імені (Ulixes), зберіг грецьку канву поеми, що й дозволило йому зіштовхнути двох персонажів у комічній грі на впізнавання.

Композиція твору. Епізоди Одіссеї залишаються кістяком твору. Вісімнадцять глав названі епізодами і розподілені на три частини: три епізоди «Телемахіди», 12 епізодів «Мандрів» і три епізоди «Повернення». Джойс заповнив усе оповіддю, що створює ілюзію хаосу, розірваності думки. Насправді ж порядок слів точно продуманий, діалоги і сцени ретельно виписані, а «потоки свідомості» трьох персонажів — Стівена, Блума і Моллі — складаються з «точних слів», до ліричного «потоку свідомості» вмонтовано авторський коментар, а підтекст твору дуже глибокий.

Міф, переосмислений Джойсом. Автор так створює текст, що критичний розум його героя Стівена Дедала наче «перекидає» міф на світову культуру й літературну історію, розсипає епос на простіші міфологеми, збираючи частини у нову картину; пам'ять підказує асоціації, з яких Стівену ближче від інших герої Шекспіра. Сам текст роману «Улісс» — приклад «хитрої» мови. Заради чого? Заради нового смислу. Проекція відомих сюжетів на сучасність наблизила в очах Стівена Гомера до Вергілія, які визнали, що «хитрість і хоробрість рівні у битві з ворогом». Прийом «перекидання» звичних смислів пов'язаний з принципом модальності, тобто властивості мови, що відображає відношення думки і вислову до реальності або інших висловів. Зустрічний рух Стівена й Блума з різних кінців Дубліна, їхня зустріч і розставання написані за законом паралелей, що перетинаються у просторі культури. Один — Стівен — думає про Шекспіра, Ірландію Пар-нелла, продовжуючи суперечку з Малліганом, а інший — Блум — читає рекламу, розмірковує про батька Авраама, покинутого своїм сином Натаном. І обидва повторювали фразу: «Чому я розірвав стосунки з католицькою церквою?»

Герої дивного роману. Герої роману-травестії «Улісс» — це багато в чому герої-символи. Блум — брат за долею, вигнанець, але це Улісс, що не повернувся на Ітаку. Ці образи багато в чому паралельні, як і герої, що з ними пов'язані (образи старої молочниці, що носить молоко мешканцям башти Мартелло, та старої, що вийшла назустріч Блуму на вулиці, — символ одряхлілості сімейних, родових, національних ідеалів, усихання джерела національних героїчних епосів. Дедалу у мандрах не судилося знайти Батька, бо він не визнає таким ані Саймона Дедала, що втік від праці, ані Блума, який лишився у полоні у німфи «Поллі». Але сам він і є той герой, Син дволикого Одіссея-Улісса, чиї мандри ще не завершено, чиє точне слово розбудить серця й очистить засліплений розум.

«Улісс» — осмислення шляхів людства. Джеймс Джойс створив філософський роман, у якому за допомогою незвичної форми здійснив спробу осмислити шляхи розвитку світової культури, історії, шляхи пошуків людини в контексті культури та історії. Поетика роману «Улісс» неосяжна, та за розмаїттям художніх засобів і прийомів літературної техніки криється геніальна спроба створення духовної історії людства через історію його рідної Ірландії.