Твір на тему: «Робінзон» Даніеля Дефо як дзеркало епохи

Цікаво спостерігати, як у літературі віддзеркалюються різні часи. «Робінзон» Даніеля Дефо був однією з перших книг, що знаменували собою народження епохи Просвітництва. Ця книга може слугувати аргументом проти тих, хто стверджує, нібито люди за всю свою історію не змінилися ні на йоту.

У XVII столітті в Англії змінюється державний устрій. Стратили короля, проголосили республіку. За цим стежить вся Європа. І вся Європа відчуває, що в ній росте нова сила, яка рано чи пізно прийде на зміну старій. Це люди з низів суспільства — ремісники, міщани, інший простолюд, що розбагатів. У цієї нової сили своя психологія. Вона має неоднозначну оцінку. З одного боку, ці люди самостійні, сильні, працелюбні, схильні до творчого пошуку. З іншого — вони приземлені, забагато думають про особисту користь. Побачивши якусь річ, якийсь предмет, вони в першу чергу подумають, чи він на щось згодиться.

У цих європейців ще нема відрази до рабства. Вони вважають його звичайною річчю. Робінзон, наприклад, з піратського полону вивозить із собою хлопчика-слугу, якого потім продає. І на безлюдний острів він потрапляє, коли їде купувати невільників. А ось ще одна характерна деталь. Коли Робінзон навчає П'ятницю англійської мови, то в першу чергу вчить його слів «так», «ні» й «хазяїн».

Тобто на зміну старому феодальному ладу йшло щось нове. Порівняймо Робінзона з яким-небудь дворянином. Чи дворянин вижив би на острові? Адже він не звик до фізичної праці, до цього часу йому все в житті давалося надто легко. І от він потрапляє в ситуацію, коли гроші не мають жодної ціни, а натомість необхідні сила, практичність, різні вміння та навички. Як жити на безлюдному острові людині, що не звикла до життя?

Робінзон — то інша справа. Він уже побитий долею, він побував і моряком, і полоненим, і плантатором у Бразилії. І замість того, щоб прожити спокійне життя в рідному Йорку, він раз у раз кидає виклик долі. Для Робінзона все це врешті-решт стає трагічним, але дуже важливим уроком. І цей урок виховує в Робінзоні людину більш високого рівня, сильну духом. Герой опановує декілька ремесел. Він повторює досвід багатьох прадавніх поколінь, коли вчиться скотарства, мисливства, землеробства. Людина виживає, опинившись сам на сам із дикою природою.

Робінзон міг би збожеволіти від самотності, як його «товариш у нещасті» Том Айртон з романів Жуля Верна. Але Робінзонові це не загрожує, бо він надто ділова людина. З книг у нього — тільки Біблія у трьох примірниках, трохи паперу й чорнила. І він веде щоденник, календар і записи по господарству. І ці, здавалося б, незначні залишки цивілізації тримають його на плаву. Він не розучився розмовляти з людьми. Навпаки, потрапивши нарешті в людське товариство, він досить успішно влаштовує власну долю.

Таким чином, Даніель Дефо показує, що людина може залишитись людиною і поза суспільством. Звісно, навряд чи таке може трапитися насправді. Але — чому б і ні?