Твір на тему: Класична мудрість байок Езопа

«Діти, в одному з моїх виноградників закопано скарб», — сказав старий хлібороб. У пошуках скарбу діти скопали увесь город, га ніякого золота не знайшли. І не було кінця їхньому розчаруванню. У безсилій люті вони зламали свої сади й витоптали посіви.

А що дивного в такому альтернативному продовженні відомої езопової байки? Люди рідко дослухаються до слів своїх ближніх і ще рідше шукають у них якогось прихованого змісту. Що стосується літератури, то це трохи інша справа. Чомусь надруковані чи записані слова мають у людських очах більшу вартість, ніж просто промовлені. Чи було так багато століть тому? У деяких народів навіть заборонялося записувати знання, що мало належати лиш посвяченим у його таємницю. А давні співці пам'ятали сотні пісень і передавати їх із вуст в уста, від покоління до покоління.

Байки Езопа нам відомі за пізнішими записами усних переказів. Прижиттєві записи, якщо й були, то зараз вони загублені чи знищені. А замислимося: хто б став перейматися творчим доробком якогось раба, хоча б і вкрай талановитого? Проте все-таки берегли, навіть дітей по тих байках навчати. Та багатьом впливовим особам гострі оповіданнячка-притчі були не до смаку, надто нагадувати дзеркало. Тим більше, що до езопового репертуару входили не лише байки, а й дотепні злободенні сатиричні жарти, у яких легко вгадувалась та чи інша постать.

Героями байок Езопа, за народною традицією, найчастіше ставати тварини та птахи. Іноді ними були люди і боги. Головний наголос у тих байках, звичайно, стоїть на вічних цінностях — чесній праці, добрі, скромності. Але водночас у них віддзеркалюється світогляд давнього грека. Це відбувається і поверхово, коли в байках просто діють міфологічні персонажі, і глибинно. Глибинно — на рівні психології. Герої езопових байок переконані, що світ побудований на основі певних незмінних законів. Вони вірять у те, що воля богів не може бути оскарженою, тому скоряються перед нею. Кожен давній грек знає, що його доля давно записана і не зміниться. А він може лише прожити це життя з честю чи без неї. Щоправда, Езоп додає своїм героям трохи життєвих хитрощів, трохи ділової кмітливості. Звісно, є й знайома нам усім надія на щасливий випадок, от як у байці «Рибалки». Але разом із тим нам дають зрозуміти, що не завжди завдяки щасливому випадку вискочиш із прірви.

Світоглядна тема найчіткіше виявлена в моралі байки. Такої категоричності й стислості ми не зустрінемо в байках Крилова й Глібова. Хоча побудова байки взагалі залишилась езоповою: головна частина плюс повчальна мораль. Проте історії Езопа майже не зазнали літературної обробки і були написані дуже простою прозовою мовою. Ті автори, котрі пізніше використовували його сюжети, наприклад Федр, часто вдавалися до віршування.

Звичайно, Езоп залишив нам не тільки байкарські сюжети, не тільки загадки свого напівлегендарного життя. Ми, наприклад, і досі користуємося езоповою мовою, щоб висловити наші погляди дотепно й разом із тим не називати справжніх імен. Інакше кажучи, ми й досі викопуємо скарб його мудрості чи вирощуємо його в собі, йдучи за справжнім сюжетом притчі про хліборобових дітей.