Твір на тему: Прометеїв вогонь - світоч добра в людській душі

У країнах Середземномор'я росте очерет, який зсередини горить, як гніт. За одним із давньогрецьких міфів, саме в такій очеретині Прометей сховав украдену в Гефеста жаринку божественного вогню. Він приніс цю жаринку людям, що були покарані богами. Власне, покарані вони були саме через Прометея. але це вже зовсім інша легенда.

Взагалі, давньогрецькі міфи — явище досить багатогранне. Кожен міф існує в декількох варіантах, тому сповнений протиріч. А з іншого боку, кожен може віднайти серед відгалужень сюжету щось співзвучне саме йому. От Прометей наприклад. Один міф твердить, що він був покараний, тому що приніс людям вогонь та всі вміння. А в другому — титана карають за те, що він був закоханий у Афіну Палладу. Щоправда, в обох випадках він пішов проти волі Зевса, верховного божества, і це головне. На мою думку, Прометей не міг цього не зробити. Просто він був мудріший та хитріший за Зевса і так чи інакше мав спробувати скинути Громовержця з олімпійського престолу.

А ще Прометей, як і Зевс, вважався носієм і захисником справедливості. Є міфи, в яких Прометей створює людей. А навіщо міфології два бога-творця? Отож Прометей протиставив грубій силі Зевса свою хитромудрість і програв у боротьбі. Але в людській уяві він все одно залишається вищим за Зевса. Чому? Можливо, завдяки тому, що Зевса ми сприймаємо схожим на людину з її вадами, слабкостями і прихильностями. Із Прометеєм — інша річ. Він підноситься над усіма нами завдяки мукам, яких зазнав через жертовний вчинок. Можливо, прикутий Прометей стає поруч з Ісусом Христом? Бо страждання Христа за людський рід, напевно, триватимуть ще довго, довше за Прометеєві муки у Кавказьких горах...

Але може бути й інша точка зору на вчинок Прометея. Так, він подарував людям вогонь, навчив їх будувати житло, кораблі, розкрив таємниці ремесел, навчив ворожити й приносити жертви богам, дав людям зброю. Але, подарувавши людям технологію, він забув чи не зміг вдосконалити їхню мораль. У якомусь із міфів Прометея звинувачують у тому, що він дав людям «сліпі надії». Чому сліпі? Тому що люди, не маючи дару пророцтва, не могли передбачити наслідки своїх дій. А будь-яка річ може бути використана як на добре, так і на зле. І часто людська злоба, жадібність, ворожнеча перетворювати щось, що могло б сприяти розвиткові людства, на знаряддя для його знищення.

Упродовж багатьох історичних епох людина блукає у темряві. Вона вважає себе рівною богам; її оточують спокуси. Вони, мов болотяні вогні, спалахують у мороці. Кожна людина у глибині душі знає, що десь палає високий прометеїв вогонь, вогонь правди. Але бачить вона лише ці болотяні спалахи, що ведуть до розчарування, а іноді й до загибелі.