Твір на тему: Світ із яйця. Міфи про створення світу

На столі лежить коричневе яйце і фіолетовим штампом. Ти підходиш та обережно розбиваєш його над мисочкою Мить — і в прозорих хвилях коливається жовта кулька. Ти створив Всесвіт, як його уявляли собі давні. Адже міфи багатьох народів світу розповідають про творення світу з яйця чи яєчної шкаралупи.

Інь та янь, сказав би китаєць, побачивши жовток та білок. За прадавньою китайською легендою, колись увесь Всесвіт був яйцем, у якому панував Хаос. І в цьому Хаосі саме собою зародилося перше створіння — Паньгу. Спочатку він спав, але потім у нього під боком з'явилися долото й сокира. Як будь-який китаєць, Паньгу був дуже працелюбним. Щойно прокинувшись, він узявся за інструменти й розбив яйце зсередини. Легка й світла частина Хаосу одразу піднялася вгору і стала небом. Вона називається Янь. Темна й важка залишилась унизу та дістала назву Інь. Із того часу все, що існує в світі, має два боки — темний і світлий, інь та янь.

Життя індійського бога-творця Брахми також почалося в яйці, в золотому яйці, що плавало посеред океану. Цей океан не мав ні поверхні, ні дна, ні глибини, ні ширини. Як і його китайський «колега» Гіаньгу, спочатку Брахма просто спав і набирався сил перед створенням світу. Але ніяких інструментів у яйці Брахми не було. А першою прокинулася його думка. І вона була настільки могутня, що її силою бог розділив яйце навпіл. Верхня частина стала куполом неба, нижня — землею.

Це — східні легенди. Але щось подібне є й у слов'ян. На жаль, дуже мало залишилося від нашої міфології, бо писемності в слов'янських племен не було. А християнство ставилося до язичницьких звичаїв дуже нетерпимо. Тому власну міфологію ми відтворюємо буквально по шматочках, вивчаючи усну народну творчість та знахідки археологів. А пам'ятаєте, як часто яйце згадується в народних казках?

От і головний слов'янський бог Сварог до певного часу спав у яйці, яке плавало в тумані. Коли туман розділився на небо й море, бог прокинувся і створив землю. І куди б він не подивився, на небі спалахувала зірка.

До речі, звичай розписувати й дарувати великодні яйця-писанки не був принесений із християнством, а існував за язичницьких часів і лише пристосувався до нових умов. Порожню яєчну шкаралупу прикрашали магічними символами, відомими людству з давніх-давен. Вона мала оберігати оселю впродовж цілого року, до наступного Великодня.

Чому ці міфи такі схожі? Чому орнаменти на українських писанках та рушниках подібні до давніх розписів, які ми можемо побачити, скажімо, в Індії? Річ у тім, що більшість народів, які зараз населяють Євразію, походять від одного коріння. Це видно і з їхніх мов: у них дуже схожі найголовніші для людини слова — мати, батько, брат тощо. Ще одне пояснення схожості міфів у народів, віддалених один від одного — психологічна близькість усіх людей на землі. Бо де б ми не жили і що б ми не робили, ми все одно залишаємося членами великої родини на маленькій планеті. Планеті, яка своєю крихкістю так схожа на яйце.