Твір: Потрібний кумир - а чому б не Ілля Муромець?

Часто, коли хтось із однолітків робить благородний вчинок, пов'язаний із застосуванням сили, його порівнюють із персонажем відомих закордонних фільмів, хоча б з тими, кого грає кумир мільйонів Арнольд Шварценеггер. І справді, на екрані ми бачимо мужню людину, гору м'язів, озброєну ультрасучасною зброєю. Дивишся на героя і розумієш: якщо вже він узявся за якусь справу, обов'язково доведе її до кінця. Це справжній переможець. І ось я подумав, а чому ми не хочемо рівнятися на своїх богатирів? Чому зразком наслідування не може бути Ілля Муромець? Так, це герой сивої давнини, захисник Київської Русі. Ім'я його не забуте, він герой багатьох билин. Видатні художники зберегли на своїх полотнах його постать. В. М. Васнєцов свій шедевр так і назвав: «Богатирі». Це захисники рідної землі на конях, праворуч — Альоша Попович, ліворуч — Добриня Мики- тич, у центрі — Ілля Муромець.

Про які подвиги Іллі Муромця мені відомо? Один із них описано в билині «Про Іллю Муромця та Соловія». Судилося на своєму шляху зустріти богатирю Солов'я-розбійника. Всі знали: зустрінеш Соловія — просто так від нього не підеш — краще об'їхати осторонь місце його помешкання. Але не таким був Ілля Муромець. Він не злякався, полонив Соловія-розбійника і доставив його князю Володимиру. Позбігалися подивитися на Соловія князі та бояри, дивувалися, як це вдалося полонити цього поганця. А скінчилося все тим, що Ілля Муромець відрубав буйну голову Соловію-розбійнику. «Тут-то славному козаку Іллі Муромцю славу співають по всіх землях...»

Знаю я, що Ілля Муромець здійснив чимало й інших подвигів, і добрих справ — визволив Царгород від Ідолища Поганого, і Київ врятував від спустошливої навали війська Калина-царя. А сам богатир не завжди був таким: до тридцяти трьох років не ходив ногами. «Каліки-перехожі» повернули йому здоров'я і наділили богатирською силою, запевнивши, що смерть у бою йому не судилася.

Ось дивлюся я на своїх однолітків і думаю: в їхньому віці Ілля Муромець був, напевно, таким кволим, немічним. Але ж у нас є можливість, не покладаючись на будь-які дива або екстрасенсів, самостійно зміцнити своє здоров'я і, ставши дорослим, зробити чимало добрих справ. Але ми, на жаль, навіть урок фізкультури зневажаємо, вважаємо його другорядним.

Нам здається, що такими, як Ілля Муромець, народжуються. А я думаю, що переворот має відбутися у свідомості людини, треба силою волі подолати всі свої недоліки.

Якось я дивився на зображення Іллі Муромця на картині художника і думав: а чи мав би він змогу стати героєм, якби жив за наших часів? І раптом я почув богатирське, ніби гуркіт грому: «Міг би! А ти гадаєш, що у XXI столітті немає своїх Соловіїв-розбійників, або Зміїв Гориничів? У них тільки зовнішній вигляд інший. Ти часто заступаєшся за ображених? Кривдника, звісно, називають не Соловієм-розбійником, а якимось Василем Перепелкіним із 7-Б. Це злісний прогульник, він зриває уроки, зачіпає хлопців. Але якщо серйозно, був би я зараз не на коні, а за кермом сучасної техніки або за штурвалом літака, і виконував би завдання — захищати вітчизну...»

Може, мені примарився голос Іллі Муромця, а може, я нафантазував собі сам, але я зрозумів, що не хочу бути схожим на героїв Арнольда Шварценеггера. У нас є свої герої: це Ілля Муромець, чиє ім'я житиме в пам'яті народній ще багато віків.