Символіка роману І. Багряного «Тигролови»

Роман «Тигролови» має усі ознаки пригодницького, але разом з цим це твір, що далеко виходить за межі розважального, адже в ньому глибока ідея непереможності людського духу, сила національного характеру. Тому роман сповнений символів. Сама назва «Тигролови» містить у собі потрійний смисл: з одного боку буквальний смисл — Сірки були мисливцями і полювали на тигра теж; з іншого — Медвин, який полював на Григорія Многогрішного, аж поки сам не став впольованим. Не випадково ж англійською роман вийшов під назвою, що в перекладі звучить як «Ловці і вловлені». Розпочинається роман теж символічним зображенням довгого потяга із в'язнями ГУЛАГу, подібного до страшного дракона: «...Вирячивши очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон». Цей дракон — символ ненажерливої і жорстокої тоталітарної системи, що ковтала людей тисячами, відправляючи їх у безвість. Отож і втеча Григорія Многогішного теж символічна: він тікав від звіра до людей, на волю. Не менш яскравим символом «Тигроловів» є й інший потяг — «Тихоокеанський експрес нумер один», що віз через безмежні простори, «заколисуючи, екзальтованих пасажирів десь у невідомий і вимріяний, казковий край, в дивне золоте Ельдорадо». Він є символом ілюзорності соціалізму, а надто, коли на одній із станцій перетнулися шляхи цього експресу з його вагоном-рестораном, дзеркальними купе та страшного ешелону-дракона і на вільних веселих людей глянули згаслі очі в'язнів. Ось дві сторони соціалізму. Але є й третя. Потяг 97 «Владивосток—Москва», яким мисливці діставалися до столиці краю. Цей експрес «возіт дрова і лєс». Його пасажири — це і є ті «дрова і лєс» — «Заробітчани! Вербовані та контрактовані, та "планові". З дітками, з жінками... Будують соціалізм!» Цей потяг — теж символ повного безправ'я людини праці у соціалістичному суспільстві, перетворених на нужденних рабів. Отож символіка роману служить для розкриття головної ідеї твору і яскраво відображає соціальний фон, на якому розгортаються пригоди головного героя — незнищенного нащадка знаного українського гетьмана Дем'яна Многогрішного. І ця обставина також є символічною. Ознаки символізму є і в паралелі між взаєминами людей та природи з її тваринним світом. Ці взаємини побудовано на чесних позиціях: люди були ловцями задля хліба насущного, а не задля гострих почуттів чи ще чогось. Так і звірі полюють, тільки якщо зголодніли. Але не так мислить майор, що їде в Тихоокеанському експресі заступати на посаду. Слухаючи розповіді мисливців про лови, він подумки всміхається, гадаючи, що його полювання найзахопливіше. Але ж це полювання на людей! Тож головний символ роману — мисливство — набуває особливого смислу, який допомагає зрозуміти ідею твору.