Руська земля - головний образ поеми «Слово про похід Ігорів»

Події, покладені в основу твору. У 1185 році новгород-сіверський князь Ігор і його брат Всеволод пішли походом проти половців. У першій битві русичі перемогли, але половці зібрали велике військо і розбили дружину Ігоря, а князів полонили.

Узагальнений образ землі Руської.

Живописні картини природи. Автор «Слова про похід Ігорів» називає Руською землею територію від Новгорода до Тмутаракані, від Дунаю до Волги. Неосяжні землі він ніби оглядає з висоти пташиного польоту, відчуває її як живий організм.

Образи землеробської і ремісничої праці. Для автора «Слова...» Руська земля — це передусім трудовий народ. Невтомні орачі, вірні жінки, мужні воїни. Він милується хоробрими дружинниками, які вірять своєму князю і кладуть своє життя за рідну землю.

Допомога Руської землі своїм синам. Руська земля допомагає своїм захисникам. Оживає і починає розмовляти з Ігорем ріка Донець, звірів і птахів автор наділяє людським розумом: «ворони не каркали, галки позамовкали, сороки не скрекотали, полози повзали тільки. Дятли стукотом путь до ріки вказують, солов'ї веселими піснями світ провіщають». Уся природа допомагає князю Ігорю втекти з половецького полону і повернутися на Русь.

Вираження ідейних позицій та естетичних поглядів автора «Слова...» Увівши у твір образ Руської землі, автор «Слова...» виражає свої ідейні позиції та естетичні погляди. Про що б не говорив автор, які б події не висвітлював, його погляд постійно звертається до рідної землі. Усі його помисли, усі сподівання спрямовані до держави, до матері сильних, відважних русичів — наших далеких предків.