Роман «Чорна Рада» Пантелеймона Куліша - «найліпша історична повість в нашій літературі» (І. Франко)

Історична основа роману «Чорна Рада». Куліш був першим біографом Миколи Гоголя, захоплювався його творами, а найбільше любив повість «Тарас Бульба». Ще в 24 роки Пантелеймон Олександрович задумав написати твір, який грунтувався на реальних історичних подіях. Письменник зацікавився історіє боротьби за гетьманську булаву після Переяславської Ради 1654 року і смерті Богдана Хмельницького, коли на гетьманство претендували представник трьох соціальних груп: Павло Тетеря, Яким Сомко та Іван Брюховецький.

Сюжетна лінія, історичні постаті та літературні образи в романі «Чорна Рада

Особливості сюжетної лінії роману «Чорна Рада». Куліш за основу твору взяв реальні події, коли гетьманом було обрано найменш достойної кандидата від козацьких низів, міщан і селян Івана Брюховецького. Автор часто згадує Запорозьку Січ, але не вводить читача на її територію. Вона присутня у розмовах козаків, у ліричних відступах автора, у згадках про царство січовиків.

Описуючи події, Куліш згадує давнє минуле України, говорить про звитягу запорожців. Але «Чорна Рада» — не історична монографія, а художній твір тому поряд з історичними постатями діють літературні герої.

Історичні персонажі роману і оцінка автором їхніх дій. У романі зображено історичні постаті, які чітко поділяються на два ворогуючі табори. А; тор визначає свою симпатію до одних і антипатію до інших: «Мізерна пиха розвелась усюди по гетьманщині. Почали знатні козаки жити на лядська кшталт із великої розкоші. І вже байдуже їм старосвітські співи... Запобігаючи царської ласки, кожен себе глядить, аби йому було добре. О, неситая жадоба старшинування! Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над іншими».

Гетьман Брюховецький — безчесна, лукава людина, яка ловить у свої сіті простаків.

Матвій Гвинтовка — лицемірний брехун, зрадник.

Автор прихильно ставиться до батька і сина Шрамів, Якима Сомка, які роблять усе, щоб не допустити до влади негідників. Колоритні образи козаків. Найяскравішим є образ запорожця Кирила Тура, для якого мати — Січ, а батько — Луг. Для щирого душею козака, запорожця, головне — це козацька честь.

Користується симпатією автора і сім'я пана із козаків Михайла Череваня, з любов'ю зображений паволоцький полковник Шрам, який мріє про об'єднання України. Автор милується хоробрістю, благородством Петра Шраменка, завзятістю січовика, батька Пугача, який захищає демократію козацької республіки. Актуальність роману Куліша «Чорна Рада». Кажуть, що геніальність твору визначається його актуальністю, яка зберігається в різні часи. Минуло ледь не півтисячоліття з часу національного розбрату, змальованого в романі «Чорна Рада», і більше ніж півтора століття з часу видання книги, а події, описані в ній, повторюються в Україні і в XXI столітті.

Нові претенденти на «гетьманство» вдаються до лукавої демагогії Івана, Брюховецького: «Усі будемо рівні», «Хліб та вода — козацька їда», «Ці руки нічого не крали», «Маю тільки невеличку хатиночку у Швейцарії» і т. ін. А дорвавшись до влади, забувають про обіцянки, п'ють, гуляють, тринькають народне добро і брешуть, брешуть, брешуть, як це робив їхній попередник, політичний авантюрист, брехло і злодій Іван Брюховецький.