Родина, рід, держава у романі Ю. Яновського «Вершники»

Роман «Вершники» — один із тих творів, які назавжди залишаються визначною подією в літературі, незважаючи на численні факти прив'язок до часу й ситуації, зокрема, славослів'я на адресу тодішніх вождів. Та роман написаний настільки майстерно, що сучасний читач легко побачить у ньому роздуми про вічне — родину, рід, державу.

І це насамперед стосується новели «Подвійне коло», але не тільки її. Саме в цій новелі головною проблемою є проблема роду. До того ж автор пропонує протилежні погляди на рід. Ось один із братів Половців — Андрій — промовляє до Оверка батькові слова: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». У цих словах давня мудрість, покликана зберегти сім'ю і рід. Та його брат чомусь не згоден: «Рід — це основа, а найперше — держава, а коли ти на державу важиш, тоді хай рід плаче, тоді брат брата зарубає, он як!» Виходить, держава вимагає кривавих битв між братами? Чи потрібна така держава? Може, й сам петлюрівець Оверко розуміє це, опинившись перед смертю, бо нагадує братові-махновцю Панасові — ті ж самі батькові слова про братерську згоду. Та в Панаса своя правда: «...рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несем на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?» Не зглянувся Панас, як раніше й сам Оверко над іншим їхнім братом. Лише ями викопав обом, не знаючи, що й сам поляже коло них незабаром, бо з'явиться їхній брат Іван, який приведе червоний інтернаціональний загін зі своєю правдою: «Он бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс». І промайнуло перед ним дитинство, і нічні лови на морі, і запах материної одежі, та все марно і пізно. Він пускає собі кулю в рота і гине, залишаючи молодшого Сашка з Іваном та його «правдою», яка теж не знає пощади ні до своїх, ні до чужих. Автор не випадково назвав новелу «Подвійне коло» — здається, що це коло зачароване і нема з нього виходу. Бідна земля та, де немає миру і прощення, де над усім стоять не моральні закони, а політичні. Зміст новели «Шаланда в морі», де йдеться про батьків Половців, зовсім протилежний. Мати й батько близькі одне одному, вони — родина, у них одна правда на двох, правда любові і злагоди. То чому ж сини не зрозуміли цього? Між ними не було згоди і розуміння того, що вони — сім'я, родина, а це призвело до трагедії. Не буде ні миру, ні спокою, та й самої держави, якщо ми не зрозуміємо, що є тісний зв'язок між поняттями родина — рід — держава. І зв'язок цей має скріплюватися любов'ю і братерством як у сім'ї, так і в державі, бо ми — єдиний народ.