Психологія та побут українських селян (за твором І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»)

Селяни й кріпацтво. Кріпацтво дуже позначилося на психології селян; зі стилю життя старих Кайдашів бачимо, як саме воно позначилося. Омелько Кайдаш був працьовитою людиною. Проте за часів панщини він звик до примусової роботи, яка зламала його волю; а ще він упродовж життя не навчився щось вирішувати, залишився інертним та морально слабким. Звідси його пияцтво, невміння вирішити родинні проблеми. На психіку Кайдашихи теж вплинули роки, проведені в молодості на панському дворі. Там вона навчилася домагатись панської ласки, стала на інших селян дивитися з погордою, як на другосортних людей. В її характері є багато чого від психології слуги — дволикість, підлещування до вищих, гордування нижчими.

Фольклор у селянському житті. Фольклор народу залежить від його характеру. Характер українського народу — жартівливий, та разом із тим дуже поетичний, мрійливий. Це ми бачимо в обрядах та у мові персонажів. Ліричну тему задають та підтримують в основному Лаврін та Мелашка. У мові Кайдашихи, Мотрі, Петра — цілий розсип народного гумору: прислів'я, приказки, народні метафори (згадаймо, як мальовничо Петро описав сільських дівчат). А от розмова Мотрі з матір'ю дуже нагадує жалібні родинно-побутові пісні про злу «свекруху, що полум'ям дише».

Ставлення селян до релігії. Зовні більшість селян, зображених Нечуєм-Левицьким, дуже набожні. Але, по-перше, на селі побутувала велика кількість повір'їв та забобонів, іноді абсолютно безглуздих. Наприклад, п'ятничний піст, який витримував Омелько Кайдаш чи щорічні походи баби Палажки до Києва. По-друге, люди часто нехтували християнськими засадами в побуті: це постійні сварки, плітки, пияцтво, бійки тощо. Тому релігійність героїв «Кайдашевої сім'ї» має сатиричний відтінок.

Модель родинних стосунків. Чоловік та дружина. У повісті «Кайдашева сім'я» ми бачимо фактично три різні родини — Омелько та Маруся, Петро й Мотря, Лаврін та Мелашка. Хоча всі вони досить благополучні, в кожній із них стосунки між чоловіком та дружиною складалися по-різному. У першій головує дружина: Маруся практичніша, психологічно сильніша за чоловіка, вона вміє ним керувати та іноді, здається, зневажає. Усі спроби Омелька протистояти її владі виглядають блідо. Петро й Мотря варті одне одного: вони обидва не з тих: хто стерпить образу, прагматичні, самостійні, хазяйновиті. Лаврін та Мелашка постійно загартовуються в родинних сварках, але якщо брати окремо, то вони, напевно, найщасливіше подружжя з цих трьох. Лайка в них не є неодмінним атрибутом життя, їхні стосунки керовані любов'ю.

Егоїзм. Егоїзм — це якість, без якої людині важко прожити. Але надмірний егоїзм також може зруйнувати життя. Ми спостерігаємо це в «Кайдашевій сім'ї»: герої опікуються тільки своїми інтересами, не звертаючи увагу на потреби інших людей. Ці люди, в свою чергу, не хочуть поступатися своїми потребами та дають відсіч. Егоїзм викликає байдужість та ворожнечу, від яко страждають усі. Згадаймо історію з горбиком на дорозі, який ніхто із селян ж хотів розкопувати, «бо всі їздять, чого я один буду копати». У Кайдашевій сім'ї ланцюгова реакція почалася з Марусиної спроби підкорити Мотрю.