Праця і терпіння все перемагають

Людська праця — це основа добробуту. Про це всім відомо, та інколи здається, що й вона не допомагає розв'язати усі матеріальні проблеми. Що ж тоді?

Ми часто прагнемо мати все й одразу, а так не буває. Спостерігаючи життя багатьох відомих людей, завжди зважаєш на те, що й вони починали з нуля. Хіба їх не переслідували негаразди, невдачі? Всього бувало. Та завжди їм допомагали терпіння і праця. Щоденна праця над собою, вдосконалення себе — ось що стало запорукою майбутнього успіху. От, наприклад, життя й творчість Василя Стефаника — це шлях людини праці, яка «будувала» себе. Він пройшов шлях від сільського хлопця з галицької родини заможного селянина до посла від радикальної партії в австрійському парламенті, куди його делегували за багаторічну плідну працю для свого народу. Він був не тільки письменником, не цурався й сільської праці, коли шість років з дружиною та сином жив у селі Стеців. Не відмовлявся допомагати селянам і як медик, бо ж навчався медицини у Ягеллонському університеті. Тому й герої його творів знаходять відраду у праці. Працює коло свого незручного клаптика землі на пагорбі Іван Дідух з новели «Камінний хрест», перемагаючи всі негаразди і дістаючи повагу односельців. Працює Максим із новели «Сини», намагаючись у праці забути про свої втрати. Праця й терпіння роблять людину сильною, впевненою.

Отож, спостерігаючи за життям різних людей, розумієш: праця і терпіння все перемагають.

Навчання, Наука

a. Г.Сковорода. «Алфавіт, або Буквар світу» містить виклад провідних позицій філософського вчення автора, в тому числі і щодо науки, навчання, педагогіки.

b. Т. Шевченко. У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...» зауважує: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя...» Поет з гіркотою розмірковує про те, як навчаються українці, як вони вивчають свою мову та історію, як цінують свою культуру тільки «як німець покаже та до того й історію нашу нам розкаже». Шевченко радить: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...»

c. Марко Вовчок. У повісті «Інститутка» акцент зроблено на моральних та соціальних проблемах, проте уважний читач в епізодах приїзду панночки до бабусі побачить і проблему освіти. Адже наука не пішла на користь панночці, бо вона й не мала на меті здобути справжню освіту, яка розум живить, допомагає зрозуміти світ, а хотіла лише надбати зовнішніх ознак освіченості, манер, аби вигідно вийти заміж.

d. І. Кочерга. П'єса «Ярослав Мудрий» подає взірець мудрого ставлення державника Ярослава Мудрого до освіти й науки. Адже саме цей князь побудував Софію Київську, заснував найбільшу тоді бібліотеку на теренах Русі задля освіти й науки, задля майбутнього.

e. І. Драч. У поемі «Чорнобильська мадонна» поет ставить питання щодо відповідальності науковців за наслідки винаходів та відкриттів науки для людства, зокрема атомної енергії та її використання:

За мудрість всесвітньо дурних академій Платим безсмертям — життям молодим.

f. О. Кобилянська. У повісті «Людина» головна героїня Олена Ляуфлер відстоює перед батьком і перед усією громадою право жінки на освіту, на самостійний вибір і працю, на людську гідність. Вона не тільки активно навчається, читає книги сама, але й заохочує до освіти молодшу сестру.