Пошуки міцних сімейних стосунків у романі Л. Толстого «Анна Кареніна»

Толстой зазначав, що головною для нього в романі «Анна Кареніна» була «думка сімейна».

Шлюби в більшості випадкі бралися з розрахунку: наречений із зубожілого роду сватався до наречене із знаті з багатим посагом, і навпаки — бідна дівчина йшла заміж за бага того чоловіка. Часто-густо долю молодих вирішували їхні батьки. Про по чуття у таких випадках не йшлося.

Ставлення світського товариства до подружньої невірності. Подружня не вірність у світському товаристві не була рідкістю. Героїня роману — кня гиня Мягка говорить Облонському про Анну: «Вона зробила те, що всі окрім мене, роблять, але приховують, а вона не хотіла обманювати і вчи нила прекрасно». В романі багато підтверджень цьому. Доллі живе з чоловіком, який зраджує її, подруги Анни зраджують своїх чоловіків. Мати Вронського, за словами Левіна, молодою жила з усіма. На початку роман вона мріяла про те, щоб її син мав роман із блискучою світською жінкою бо це формує характер молодого чоловіка.

Стосунки в сім'ї Кареніних. Олексій Олександрович Каренін — поваж ний царський чиновник, уже літній чоловік, взяв собі за дружину моле деньку чарівну дівчину, не відчуваючи до неї ніяких особливих почуттів Анна щиро намагалася покохати чоловіка. З народженням сина вона віл чула себе щасливою матір'ю. Та все змінилося після того, як Анна закохалася. Вона не хоче ховатися від чоловіка і зізнається у своїй зраді. Кареніну байдужі почуття Анни, його турбує лише розголос про її поведінку вишуканому товаристві. Анна вибирає кохання. Але це не дає щастя ні їй ні Вронському, ні Кареніну, ні синові Серьожі, ні доньці Ані.

Вибір Доллі на користь обов'язку. У родині брата Анни — Стіви Облонського — між подружжям теж немає злагоди. Стіва постійно зраджує дружину, яка навіть збиралася покинути його, та почуття обов'язку перед дітьми і страх залишитися самій змусили Доллі змінити своє рішення. Але і після примирення у родині Облонських залишилося відчуття нещирості. А де нещирість — там щастя немає.

Родинне життя Левіних. (Єдина міцна родина в романі — Левіни. Костянтин і Кіті побралися, кохаючи одне одного. У період закоханості їхні душі налаштовані однаково: недарма Кіті за початковими буквами розгадала все, що хотів їй написати Левін. З часом на зміну ніжним почуттям при йшли взаємоповага, підтримка, розуміння потреб іншого. Костянтин і Кітті не уявляють життя одне без одного.

Висновок. Родинне щастя можливе лише там, де члени сім'ї, пов'язані духовно складають єдине ціле. Я гадаю, що в родині Левіних завжди пануватиме щастя, бо Кіті обожнює свого чоловіка і всією душею переймається його справами, а сам Левін господарює так, щоб його син подякував йому, як він сам подякував своєму дідові.