Погляди чоловіків у драмі Ібсена «Ляльковий дім»

Найчастіше увага і читача, і глядача драми норвезького драматурга Генріка Ібсена «Ляльковий дім» зосереджується на жінках, їхніх проблемах та переживаннях. Проте цікаво розглянути й погляди чоловіків, дійових осіб цієї драми. Бо саме з цього виростають проблеми жінок — Нори, її подруги фру Лінне.

Чоловіки посідають чільне місце в житті суспільства. Воно навіть розраховане на чоловіків: керівні посади — для чоловіків, є багато посад, на які і сьогодні жінок беруть неохоче. Та сьогоднішній стан суспільства значно кращий, ніж той, що змальований у драмі Ібсена.

Тодішня жінка — безправне створіння, яке нічого не може вирішити без згоди свого чоловіка. Чоловік вирішує все: які в домі мають бути меблі, як і де виховувати дітей, де купувати продукти, що готувати на сніданок і вечерю, на що витрачати гроші, а на що ні. Усе це тому, що жінки не мали права працювати, це вважалося ганебним, отже, і не мали змоги отримувати за працю заробітну платню. Таким чином, жінки лишалися майже власністю своїх чоловіків, які усе за них вирішувати.

Саме так все відбувається й у будинку Хельмерів, де головні герої — Торвальд і Нора — виглядають щасливим і ніжним подружжям. Торвальд навіть не замислюється над тим, чи добре із ним його дружині? Чого б це було недобре? Він забезпечує дружину грошима, кохає її, дозволяє розважатися. Та його матеріальні утиски, зрозумілі з огляду на поки що невелику платню, стають для його дружини Нори принизливими, хоча вона поки що цілком цього не розуміє. Ці утиски призводять до маленьких таємниць Нори: наприклад, вона таємно купує для себе маленьке невинне задоволення — печиво із мигдалем, тоді як чоловік вважає це марнотратством. Там, де є мала таємниця, знаходиться місце і для великої, яка призводить врешті-решт до драматичного фіналу. Скупий, самозакоханий чоловік не погоджується їхати на лікування, і Нора йде на особисту жертву — підробивши батьківський підпис на чеку, дістає гроші і примушує Торвальда їхати на лікування. Для Торвальда Нора — тільки лялечка, пташечка, жайворонок — і не більше. Дружина має бути веселою, танцювати, підтримувати затишок у домі — одне слово, задовольняти високі естетичні запити чоловіка. Він не розуміє душевного стану Нори, її хвилювань. По-своєму він любить дружину, але це любов до гарного звірка. Отримавши листа, Торвальд виголошує цілу промову, у якій найголовніше слово — «моє»: «Ти зруйнувала все моє щастя, занапастила все моє майбутнє».

Тому так швидко його кохання перетворюється на огиду, на скороспіле вирішення проблеми подальшого життя разом: він готовий вибачити Нору з огляду на те, що ніхто нічого не знатиме, тож можна зберегти таємницю і надалі мати вигляд благополучної родини, «...тут я буду голубити тебе, як загнану горличку, яку врятував неушкодженою з пазурів яструба», — каже Торвальд. Саме тому Нора кидає Хельмера — він не виправдовує її надій, чужа людина, для котрої вона — лише гарна дорога лялька.

Крогстадт іще гірший за Хельмера. Він з'являється у затишному будинку Хельмерів, немов темна тінь. Крогстадт готовий зруйнувати будь-що, аби втриматися на своїй посаді у банку. Він у відчаї, його можна зрозуміти: йому треба самотужки годувати трьох маленьких дітей, бо його дружина померла. І все ж таки це не виправдовує тієї підлості, на яку здатен цей чоловік: він шантажує Нору фальшивим документом.

Із усіх чоловіків ідеальним є друг родини Хельмерів, доктор Ранк. Самотня і мужня людина, він зігрівається душевно біля Нори та її родини, біля її дітей. Доктор Ранк добре розуміє, яким чином хворий Торвальд вилікувався і поважає його дружину Нору, розуміє її добре серце. Його любов до Нори світла і жертовна, бо він ніколи не може сказати їй про неї. Ранк мужньо переносить свою хворобу, розуміє, що скоро вже піде від своїх друзів назавжди, та не хоче їх засмучувати. І саме це його таємне кохання заважає Норі просити його про допомогу.

Придивившись уважніше до чоловіків драми Ібсена, можна зрозуміти подальші події і фінал п'єси. Нора кидає чоловіка і родину, бо для неї найголовніше — повага до себе як до особистості. Їй набридло бути лялькою — спершу для батька, потім для чоловіка. Ідеальний чоловік — доктор — має покинути цей світ, Крогстадт під впливом подруги Нори робить добрий вчинок і віддає Норі той клятий документ. Але чи стане колись ідеальним Хельмер? Це питання Ібсен залишає відкритим.