Повага - це щире визнання чиїхось чеснот

Чи вміємо ми нині поважати одне одного? Ця проблема сьогодні — одна з найважливіших для суспільства. То що ж таке повага?

Ми знаємо, що таке кохання, принаймні відчуваємо це. Ми вміємо дружити з людьми, що нам близькі й цікаві. Але все це йде від емоцій: ми обираємо людей, що нам подобаються. Чи ж так з повагою? Хіба поважати можна лише друга, близьку людину? Отож бо й воно, що не завжди. Повага виникає до людини, яка чимось її заслужила, а ми лише визнаємо ці заслуги. І це зовсім не просто, адже, щоб поважати людину, слід відмовитися від власних амбіцій, егоїзму, знайти в собі шляхетність визнати вищість іншої людини в чомусь. От як, наприклад, у романі П. Куліша «Чорна рада» чинять Петро Шраменко та Кирило Тур. Щойно вони билися через дівчину Олесю, але коли ті змагання скінчилися, Петро завітав до пораненого Кирила, а той, визнаючи його правоту, зустрічає його по-дружньому. Чому? Та саме тому, що кожен із них поважає в іншому його кращі якості й визнає їх, як і правильно оцінює власну поведінку. Отже, повага й шляхетність — дві споріднені риси. Не соромно й не принизливо визнавати чесноти інших людей, а навпаки: шляхетність полягає в умінні поважати інших. А нам цього часом ой як бракує! Тож завжди слід працювати над самовдосконаленням і пам'ятати: бути шляхетним — це поважати інших та їхні переконання. А повага — це щире визнання чиїхось чеснот.