Повість-казка «Крихітна Цахес на прізвисько Циннобер» - один із кращих гротеснно-сатиричних творів Гофмана

У багатьох своїх творах Гофман сатирично змальовує прагматизм буржуазного дворянського суспільства, протиставляючи йому чесних, закоханих у мистецтво людей. Казки Гофмана наповнені фантастикою, чудесами, але всі ці нереальні явища є символічним проявом реального світу.

У повісті-казці «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер» розповідається про маленького виродка, який навіть рідній матері здається такою потворою, що й людям страшно показати. І справді, він мав вигляд химерно скрученого цурпалка дерева. «Його голова глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку». Нелюба в сім'ї дитина росла злою; не уміючи говорити, малюк намагався подряпати чи вкусити всякого, хто наближався до нього. І лише одна панна фон Рожа-Гожа пожаліла маленького курдулеля. Вона була феєю, але, не маючи сили змінити зовнішність Цахеса, подарувала йому три золотих волосини. Відтоді усім, хто бачив горбаня, раптом здавалося, що перед ними красень, і що б хороше не відбулося в його присутності, люди приписували це все Цахесу. Уся подяка і нагороди діставалися тільки йому.

Першим, хто підпав під чари, був пастор. Він забрав у матері малого виродка і виховував його разом із власними дітьми.

Вирісши, Цахес став називати себе Циннобером і поїхав у місто Кеперес. І тут, у великому місті, дарунок феї не втратив силу. Циннобера радо вітали у найбагатших будинках, чари допомагали йому стати улюбленим учнем професора Мош Терпіна, посісти пост міністра і навіть завоювати серце прекрасної Кандиди, дочки професора.

Та, на жаль, щедрий дарунок феї не змінив чорної душі гнома. Усіх нагород і почестей він досягав за рахунок інших, розумніших, талановитіших людей, у яких не було в кучерях трьох золотих волосин.

У місті, яке шаленіло при появі Циннобера, були люди, які добре бачили, що таке цей улюбленець долі, але їх ніхто не слухав.

І тоді референдарій Пульхер, таємний секретар Адріан, які постраждали від чар, вирішили довідатися про таємницю Циннобера. Вони простежили за ним і побачили, як уночі фея розчісувала чарівним гребінцем волосся горбаня, і примітили пасмо золотого волосся. Про цю таємницю дізнався студент, поет-мрійник Бальтазар, який кохав прекрасну Кандиду. Бальтазар на балу вирвав волосини з кучерів Циннобера і жбурнув їх у палаючий коминок. Волосини згоріли, і чари розвіялися. Присутні раптом побачили справжнього Цахеса, маленького карлика, курдупеля, виродка, який пошив усіх у дурні.

За фантастичним сюжетом чітко простежується реальне життя, адже часто буває так, що нагороди, почесті, звання, посади дістаються не тим, хто працює, а тим, хто привласнює собі плоди чужої праці. Гофман як справжній майстер слова умів за допомогою фантастики, використовуючи засоби сатири і гротеску, показати боротьбу добра зі злом. А реальність така: перемогу завжди здобуває добро.