Пам'ятник м'ячу на Сумській (твір-опис пам'ятника у публіцистичному стилі)

Із чого починається місто? Будь-яке місто починається з вокзалу, як театр — із гардероба, але ним далеко не обмежується. Місто складається з вузеньких вулиць, що мають свої легенди, із закутків та майданчиків, «де традиційно...» — тут вже продовжіть на свій смак. Де традиційно збираються письменники, де традиційно відбуваються музичні заходи, де традиційно... Так, саме ці «місця, де традиційно...» і творять атмосферу будь-якого міста, і Харкова зокрема. Так от. На вулиці Сумській так само вже багато років поспіль існує місце, де традиційно збираються футбольні фанати — обговорювати останні спортивні новини й спілкуватися. А 2001 року на цьому місці встановили пам'ятник, досить своєрідний. Цей пам'ятник зображує найголовніше, що є у футболі. Ні, не якогось видатного футболіста, не воротаря, не тренера, не суддю і навіть не фаната, а найголовніше — м'яч!

На відкриття, що відбулося в серпні 2001 року, прибув один з найвідоміших футболістів на пострадянському просторі — Олег Блохін. На жаль, він навіть не думав робити пас цим новим м'ячем, але воно й не дивно: вага монумента близько двох тонн. Поруч із пам'ятником встановлено стенд, на якому найкращі фото, різноманітні зображення матчів, команд та стадіонів. У народі це місце, на якому фанати збиралися вже не один десяток років, раніше називалося Брехаловка. Напевно, ця назва ображала завзятих уболівальників. Тому зараз це місце називається просто «М'яч» — «Зустрінемось на м'ячі», — так і кажуть. А ще тут досі спілкуються, фотографуються, гуляють.

Далі варто було б дати опис монумента. Але тут я навіть припинив писати і замислився. Ну, пам'ятник м'ячу схожий на м'яч... Важко його описувати, бо м'яч він і є м'яч. Тільки великий — понад метр у діаметрі. Кажуть, такого пам'ятника не існує більше ніде в Європі та навіть у світі.

Звісно, який монумент не встанови — навколо нього розгорнеться дискусія: чи має він сенс? Чи потрібен він? А навіщо? А чому саме такий дизайн? Наскільки мені відомо, навколо харківського м'яча жодних таких дискусій не було, особливо ж щодо дизайну. Мені особисто дуже подобається світлове оформлення — нижня підсвітка по колу. Зазвичай світло на будівлях чи архітектурних комплексах окремо не обговорюють, а сприймають як частину споруди. Найчастіше це свідчить про те, що зі світлом усе гаразд. Але існує навіть окрема професія — дизайнер світлового оформлення, а підсвітка будівель у кожному місті обговорюється неодноразово," схвалюють та відкидають проекти, одне слово, це важка робота.

У 2012 році в Україні має пройти Чемпіонат Європи з футболу. Зараз реконструюють стадіони, створюють інфраструктуру, налагоджують транспортну систему. М'яч на Сумській навряд чи буде корисним під час проведення чемпіонату — все ж таки дві тонни вагою, — але він є свідченням того, що спорт у нашому місті цінують і люблять. А ще він став ще одним улюбленим місцем відпочинку харків'ян.