Особисте й державне у драмі «Ярослав Мудрий»

Драма «Ярослав Мудрий» написана на матеріалі історії 1944 року і пронизана ідеєю захисту рідної землі, яка на той час була найактуальнішою. Саме тому автор на перше місце ставить державне, а не особисте. Разом із тим у творі показане особисте життя князя та його родини, життя людей з народу, які оцінюють діяльність князя. Так, наприклад, монах і художник Микита засуджує князя Ярослава за даремне ув'язнення посадника Новгородського Костянтина. Сам він родом із Новгорода і плекає мрію про помсту князю Ярославу. Мине немало часу, аж поки молодечий запал зміниться мудрістю, і він почне розуміти князя як державника і як мудру людину, для якої головне — єдність і спокій руської землі. Нелегко Ярославу-державнику, адже йому доводиться боротися і з князівським розбратом, і з підступністю варягів, які не тільки були найманцями, а й намагатися впливати на внутрішню політику Русі. До того ж вони грабували місцевих мешканців, сіяли ворожнечу й розбрат.

Ще й дружина його Інгігерда була з варягів і трималася їх, а не чоловіка. Тож особисте життя міцно перепліталося з державним, проте для Ярослава було завжди зрозумілим одне: «Раніш закон, а потім благодать». Він знав, що найперший його обов'язок — утвердити мир і спокій у країні, прагнути забезпечити добробут для народу. Письменник, показуючи кілька сюжетних ліній, ставить у центр їх саме князя Ярослава Мудрого, показуючи тим самим, наскільки нелегким є тягар влади. Нести його — нелегке випробування. Але розуміють це далеко не всі, саме тому на нього ображаються, відстоюючи свою правду, як Журейко. Або як Микита, який намагається зрозуміти, чим це так причарував усіх Ярослав. Хоч як йому прикро за батька, та поступово він розуміє велику державну правду князя, який назвав його своїм «чесним ворогом і таємним другом».

Отже, І. Кочерга написав твір, у якому відобразилася думка цілого покоління людей, що намагатися зрозуміти державну доцільність дій людини владй. Цей твір допомагає зрозуміти не тільки вчинки, а й думки тих, кому випало випробування владою — нелегкий тягар, який далеко не всім до снаги. Але не Ярославові Мудрому, бо він — справжній державник.

Отже, особисте і державне показане у драмі «Ярослав Мудрий» у нерозривному зв'язку, аби підкреслити велич і мудрість головного героя, який уміє поставити державне над особистим.