«Одного поля ягоди» (порівняльна характеристика Раскольникова та Свидригайлова)

Двійництво — один із літературних прийомів психологічного аналізу в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара». Головного героя роману Раскольникова оточують у творі двійники: Соня, Порфирій Петрович, Лужин, Свидригайлов, що мають риси, схожі із рисами вдачі Раскольникова. У точках перетину їхніх характерів розкривається і характер головного героя та суть його «теорії».

Соціальний стан героїв. Раскольников — студент, якого виключили з університету через неспроможність платити за навчання, походив із бідної міщанської сім'ї. Свидригайлов — поміщик. Хоча Достоєвський і огортає його життя таємницею, відомо, що Свидригайлов пройшов «життєву школу» у петербурзьких кублах, зненацька розбагатів, гроші та влада над кріпаками розбестили його.

Життєві ідеали. Раскольников, створивши свою «теорію», прагне довести, що він — не «твар тремтяча», що він може змінити світ на краще навіть шляхом злочину. Свидригайлов, прагнучи отримувати лише насолоду в житті, задоволення всіх його забаганок, заперечує будь-які моральні норми, виправдовує розпусту.

Ставлення до людей і життя. Раскольников — дуже вразлива людина. Він глибоко сприймає чужий біль: матері, сестри Дуні, родини Мармеладових, незнайомої п'яної дівчини на вулиці. Свидригайлов байдужий до чужого страждання. Він не переймається людським осудом: «Я нічиєю думкою особливо не цікавлюсь», — бо вважає, що сила, яку дають гроші, все дозволяє.

Шляхи досягнення мети. Раскольников, перевіряючи свою «теорію» на практиці, скоїв убивство. Свидригайлов іде до своєї мети шляхом насильства. Він нікого не вбиває сокирою, але з його вини помирає його дружина Марфа Петрівна.

Герої у фіналі роману. «Теорія» Раскольникова зазнала краху. Герой, пройшовши через покаяння, духовно відроджується. Душа Свидригайлова, розбуджена коханням до Дуні. не витримує докорів совісті. Свидригайлов іде з життя.

Чи насправді одного поля ягоди? Між внутрішнім світом Раскольникова і Свидригайлова — прірва. Проте Свидригайлов говорить Раскольникову: «Ми з тобою одного поля ягоди». Що ж спільного між ними? Хибна «теорія» Раскольникова і насправді зближує страждальця за людей і циніка, що відкидає всі етичні норми, бо, керуючись цією «теорією», можна виправдати кожне злодіяння.