Образ Фауста як втілення динамізму в розвитку нової європейської цивілізації

Епоха переходу від феодалізму до капіталізму. XVIII століття — це початок нової епохи в історії людства. Буржуазія, яка тільки-но зароджувалася, боролася за своє право на життя. Вона була агресивною у цій боротьбі, а тому європейська цивілізація розвивалася швидко, динамічно. Феодалізм як суспільна формація відходив у небуття, «воля, справедливість і рівноправ'я» — ось гасла нового покоління європейців.

«Фауст» Ґете — яскравий зразок просвітницької художньої літератури.

Просвітництво — епоха віри в можливість перебудови суспільства. Радикальні зміни в суспільному житті зумовили розвиток просвітництва як епохи найвищого вияву людського духу, віри в безмежні сили розуму. В епоху Просвітництва для передових людей головним завданням було поширення освіти. Вони знали, що перед очима, освіченої людини відкривається світ і вона ніколи вже не захоче бути безправною власністю феодала.

«Фауст» Гете — вершина європейського Просвітництва. «Фауст» Гете — це твір, який не тільки глибоко проникав у дух європейської цивілізації, а й сам творив її. Письменник зумів передати особливості сходження людини до найвищих форм свідомості, до оновлення світу.

Фауст — уособлення особистості, яка проходить довгий шлях пошуків мети людського існування. Господь дозволив Мефістофелю випробувати саме Фауста тому, що цей учений-маг був людиною, яка перебувала в пошуках мети людського життя. Він шукав цю мету в наукових книжках, у магії, в релігії, серед людей і духів, у коханні. Він помилявся, його дурили, мить, що здалася йому найпрекраснішою, була останнім обманом у житті Фауста, але це життя не було беззмістовним і марним.

Образ Фауста — це символ створення нової європейської цивілізації. Фауст — людина дії. Він не сприймає філософію відмежування від людей, від життя. У час переходу до епохи капіталізму зароджуються нові ідеї, з'являються люди, які здатні брати на себе відповідальність і за своє життя, і за життя країни. Вони тягнуться до знань, експериментують, створюють власні ідеали. Гете розуміє, що не все нове несе благо народам і своїм твором звертається скоріше до наступних поколінь. Він вірить, що настане час вільної праці вільних людей на вільній землі.