Образ поета-подвижника у поемі Лесі Українки «Давня казка»
Образ поета-подвижника у поемі Лесі Українки «Давня казка»
Роль митця і мистецтва в суспільному житті. Леся Українка високо підносила роль митця і мистецтва в суспільному житті. Поет у поемі «Давня казка» виступає виразником народних інтересів і сміливо вступає у двобій з графом Бертольдом — уособленням панської верхівки в суспільстві. Поет упевнений у силі слова, яке змінює світ і людську свідомість, рухає полки в кривавий бій і пробуджує кохання.
Поєднання теми митця з ідеєю визволення трудящих.
Конфлікт між бундючним паном Бертольдом і народним поетом. (Протиставлення між поетом і Бертольдом почалося з першої їхньої зустрічі на лісовій стежині, коли пихатий лицар не зрозумів поетичних слів про те, що в них різні багатства і різна сила: Бертольд багатий і сильний золотом, а поет своїм гострим словом.
Пісні поета — най гостріша зброя повстанців. (Поет не продав свій хист можновладцю, а складав потрібні народові пісні, які співають повстанці. Сторожа доносить Бертольдові:
Що співці по місті ходять І піснями люд морочать, Все про рівність і про волю У піснях своїх торочать.
Відмова поета від пропозицій пана. Пан Бертольд умовляв співця стати придворним поетом, обіцяв привілеї і нагороди, славу, вигоди, «тільки, звісно, хай забуде різні вигадки лукаві». Та «лукавих вигадок» поет зректися не хоче:
Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь. То поетом вже не буду.
Співець упевнений, що той, хто заплутався «В золотії тонкі сіті», не може носити горде ім'я поета.
Висока місія народного співця. Леся Українка в поемі «Давня казка» доводить, що слово поета мусить стояти на сторожі інтересів народу. Авторка вкладає в уста свого героя — поета-громадянина — пристрасні заклики «боронити народну справу».