Не шкодуйте часу на добрі справи! (Твір-роздум у публіцистичному стилі)

У сучасному світі існує багато доброчинних організацій — це люди, сповнені ентузіазму та бажання допомогти, насправді благородні люди. Завдяки їхній діяльності кожен може подарувати щось дитині, яка виховується в інтернаті, допомогти грошима тяжкохворому, внести власну часточку до будівництва пам'ятника чи лікарні.

Як часто люди так занурюються у власні справи, власні радощі та негаразди, що зовсім забувають про інших. Звісно, всі ми піклуємось про близьких, родичів, найближчих друзів, але в цьому світі багато людей, які потребують допомоги.

Хто не знає історію про лікаря, який лікував Марка Твена? Видатний письменник лежав удома й хворів чи то на застуду, чи то на загальну слабкість і апатію, а хитрий лікар, щойно переступивши поріг, удав, ніби в нього серцевий напад. Доки письменник, переляканий, допомагав йому дійти до кімнати та присісти, бігав по воду, кликав іншого лікаря, — апатію й «слабкість» його як рукою зняло! Допомагаючи іншим, ми самі сповнюємося сил, а вдячність — найбільша нагорода.

Але не так багато людей розуміє це... Нещодавно в нашій школі пройшла доброчинна акція: збирали іграшки та канцтовари для дітей, позбавлених батьківської опіки. Я був відповідальний за збирання речей у нашому класі. Як добре, що було стільки охочих відгукнутися.

Допомога може бути не тільки грошовою. Все ж, не хлібом єдиним. Навіть увага, звичайна увага й спілкування часто стають неоціненною допомогою і цінуються вище від подарунків. Прекрасно, що існують люди, які безкоштовно влаштовують у дитячих притулках вистави, проводять безкоштовні заняття з танців чи малювання.