Найбільша розкіш - це розкіш людського спілкування
Найбільша розкіш - це розкіш людського спілкування
(Твір на тему розкриття змісту висловлювання А. де Сент-Екзюпері)
Зазвичай під словом розкіш розуміють щось матеріальне: речі, шикарний одяг, величезні помешкання, дорогий відпочинок тощо. Але питання про правильне розуміння справжніх цінностей лишається актуальним. Хоча б тому, що кожен має відповісти на це питання самостійно, сам для себе.
«Найбільша розкіш — це розкіш людського спілкування» — таку відповідь дає відомий письменник Антуан де Сент-Екзюпері. Міркуючи над цим висловлюванням, я розумію, що таке світобачення є правильним. Аби усвідомити, що має цінність, а що ні, варто уявити собі, а що було б, якби ти втратив ту чи іншу річ. Я намагаюсь уявити і усвідомлюю, що людина може прожити без багатьох речей, які здаються потрібними, за якими усі женуться — можна жити без надлишку грошей, без зайвих витрат, без непотрібних розваг. Але хіба можна жити без спілкування? Людина первинно, за самою своєю сутністю, є істотою соціальною, тобто створена для життя в колективі, в суспільстві. Мені здається, що самотність, ізоляція — емоційна чи інформаційна — є так само небезпечною і згубною для людини, її душі, психіки, як відсутність води чи повітря.
Але, як на мене, цим висловлюванням письменник хотів нам сказати не тільки те, що спілкування, взаємодія з іншими так само необхідні людині, як повітря, а й те, що знайти гідного друга, гарного співбесідника дуже важко. І насправді, всі ми протягом років спілкуємось з різними людьми, з сотнями або навіть тисячами людей, проте справжніми друзями, близькими, які усе розуміють, стають для нас одиниці... Отже, знайти людину, спілкування з якою було б цікавим, давало радість, щоб твої погляди поділяли, а радощі та сум розуміли, це велика рідкість і насправді — розкіш. Але для того, щоб бути гідним такого «розкішного» спілкування, треба й самому бути цікавим співбесідником, чесною людиною, надійним другом. Я думаю. саме до цього спонукає нас це висловлювання — не тільки шукати собі друга, а й виховувати його в собі, розвиватися. Це дуже складно (напевно, складніше, ніж отримати якусь матеріальну розкішну річ), але воно того насправді варте!