Мілорад Павич - автор постмодерністських творів

Література — це живий організм, який постійно розвивається. Саме про це свідчить поява дедалі нових її форм, зокрема постмодернізму. Яскравим і своєрідним представником цієї течії в літературі постає сербський письменник, доктор філології Мілорад Павич.

Він один із перших у світовій літературі замислився щодо нових форм літератури. Отож його твори увібрали досвід попередніх поколінь, бо письменник використовує алюзії на загальновідомі образи й факти мистецтва, історії, філософії. Його твори поєднують жанри і стилі, науковий і мистецький підходи. Але така незвична форма обрана лише заради змісту. А він у Павича по-справжньому глибокий, твори мають філософський характер. Адже метою Павича було осмислення на сучасному етапі важливих ментальних і культурних цінностей. Наприклад, у романі «Хозарський словник» він подає матеріал у незвичний спосіб. Перед нами поєднання, ба, навіть сплав наукового дослідження історика, літературно- художнього тексту і суворого за стилем словника-довідника. Роман має цікавий підзаголовок: «Роман-лексикон у 100 000 слів». Для чого й кому потрібний цей словник? Може, щоб зрозуміти текст буквально? Адже автор передає історію хозар, використовуючи три джерела — три культури, три види ментальності: християнська викладена у Червоній книзі, ісламська — у Зеленій, а єврейська — у Жовтій. У всіх книгах йдеться майже про одні й ті ж самі події. Та й герої деякі повторюються: принцеса Атех і Каган, наприклад, і статті «Хозарська полеміка» і «Хозари». Але хіба лише мова — ключ до розуміння твору? Здається, нам усім давно потрібний інший словник, де б містився переклад із мови порозуміння й ворожнечі на мову розуміння, співробітництва і любові. Павич показує, що на одне й те ж саме може бути кілька поглядів, але кожен має право на існування. Людство має зрозуміти це, щоб не знищити земну цивілізацію через непорозуміння й ворожнечу. Звідси стає зрозумілим незвичайний епіграф до роману: «На цьому місці лежить читач, який ніколи не відкриє цю книгу. Тут він спить вічним сном». Його слова звернені до тих читачів, що готові сприймати слово в його суті, готові розуміти нові форми і брати участь у співтворчості з мудрим і чуйним нашим сучасником Мілорадом Павичем.