Мій старший брат (твір-розповідь з елементами опису зовнішності)

Я хочу розповісти про свого старшого брата. Він людина насправді незвичайна. Високий на зріст, стрункий, з темними-темними очима, він завжди привертає до себе увагу, хоча й досить мовчазний від природи. Іноді ходить такий замислений, що може не чути, як до нього заговорять, або не помітити чогось. Але насправді він дуже уважний до батьків та до мене. Причиною ж його замисленості найчастіше є його робота, а працює він архітектором.

Ще коли брат навчався, носив якісь незрозумілі креслення, я думав, що бути архітектором дуже нудно — треба багато рахувати, розумітися на нецікавих цифрах, знати все про матеріали. Але тепер, коли я став трохи старшим, я зрозумів, що архітектор — професія, яка поєднує в собі творчість і точність, відповідальність і повну свободу.

Коли мій брат працює вдома, він зажди дуже зосереджений. Часом він може просто сидіти мовчки і дивитися у якісь креслення або тримати ручку над чистим аркушем паперу. Але я знаю, що у цей час в його голові народжується нове творіння — будинок, у якому житимуть люди, або буде магазин чи кафе. Брат ще молодий фахівець, тож часто він допомагає комусь досвідченішому або виконує невеличкі проекти. Але навіть у будь-якій роботі не може бути дрібниць — так завжди вчить мене брат. Бо уважність, відповідальність, уміння архітектора — це і зручність, і комфорт, і — що дуже важливо — безпека людей.

Мій брат має дуже красиві руки. Коли він пише або малює, вони ніби літають над папером. Я із задоволенням стежу за його роботою. У його очах горить вогник, здається, він на сто відсотків захоплений своєю роботою. Як прекрасно, коли людина любить ті завдання, які виконує! Як прекрасно, що людина вкладає душу у свою працю.

Найбільше задоволення я дістаю, коли брат показує мені нові будівлі, сучасні проекти, опубліковані в архітекторських журналах чи в електронних виданнях. Тоді я по-справжньому дивуюсь. У людей виходить зробити твір мистецтва з будівлі. Особливо вражає, коли простота і, як зараз кажуть, функціональність будинку поєднується зі справжньою мистецькою цінністю, красою у найвищому розумінні цього слова.

Я навряд чи буду архітектором, як мій брат, бо хочу обрати іншу професію, але його приклад багато чого мене вчить: я сподіваюсь так само любити свою роботу, вкладати в неї власне натхнення і ставитись дуже відповідально до будь-якого завдання, як це робить мій брат.