Коли прокидається голос крові (за оповіданням Дж. Олдріджа «Останній дюйм»)

Що означає для хлопчика жити без батьківської уваги і любові? Десятирічний Деві, герой оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» знав це як ніхто інший. Для свого батька він був наче чужий. Батько не цікавився життям Деві: з ким він дружить, як вчиться, чим захоплюється. Для Деві це було нестерпним. Хлопчик був мрійливим, ніжним, уразливим. Він шукав підтримки у матері, але вона була завжди роздратованою, зайнятою, і Деві замкнувся у собі. Може, таке відчуження батька до Деві можна пояснити тим, що батько й мати не могли порозумітися, — Бен не відчував родинних зв'язків із жінкою. Для хлопчика батько був цікавим. По-перше, він був пілотом літака, по-друге, захоплювався підводною зйомкою акул. Зрозуміло, що й керування літаком, і занурення в глибини з аквалангом вимагали не тільки майстерності, а й незвичайної мужності. Хлопчик хотів стати справжнім чоловіком, та йому саме і бракувало мужності, рішучості, і тут приклад батька був неоціненний.

Коли батько запропонував летіти разом із ним в Акулячу бухту для зйомок акул, хлопчик не вагаючись погодився. Це таке щастя — бути разом із батьком, взяти участь у справжній чоловічій справі.

Ми вже казали, що Деві бракувало мужності, рішучості, і тому він злякався, коли дізнався, що ніхто не знав, куди вони вирушили з батьком, і тому їх ніхто не врятує. З боку моря підійти на судні буде неможливо — заважатимуть рифи; а пекельна пустеля неприступна для надання допомоги з суші, але найголовніше — жодна душа не знала, де вони. Батько навіть не потурбувався про це. Ще раз підкреслив свою байдужість до сина.

Як показали останні події, Деві хвилювався недаремно. Під час чергового занурення у глибини з камерою Бен був тяжко поранений акулами-хижаками. Права рука майже зовсім одірвана, ліва була схожа на шматок пожованого м'яса і дуже кровоточила, ноги у крові і теж порізані. І у цій критичній ситуації сталося диво — перевтілення боязкого Деві на мужню людину, яка готова за будь-яку ціну врятувати батька. Він допомагає пораненому дістатися до літака і сам замість батька сідає за штурвал. Тут Деві потрібні були неабияка мужність, вміння володіти собою, сила волі, адже він ніколи не керував літаком, і тільки вказівки батька, який міг будь-якої миті знепритомніти, допомагають Деві підняти у повітря машину і благополучно повернутися додому.

Під час польоту сталося ще одне диво. Це було перевтілення Бена, батька Деві, на людину, яка відчуває кровний зв'язок із сином. Уперше з моменту народження Деві Бен відчув себе справжнім батьком, який несе відповідальність за життя своєї дитини.

Назва твору «Останній дюйм» дуже символічна. Це був останній дюйм не просто до порятунку життя. Це був останній дюйм, який належало подолати батькові і сину один до одного, дюйм до духовної спорідненості. І відтепер цю спорідненість, поки житимуть обидва, не зруйнують жодні життєві обставини.