Коли батько вирішує долю свого сина

Неважко зрозуміти, яких почуттів зазнав молодий козак Остап Бульба, коли побачив на землі мертвого молодшого брата Андрія. Над тілом стояв батько з опущеним мушкетом у руці. Старий Тарас дивився на бездиханне тіло сина, який і мертвий був прекрасний. «Мужнє лице його, ще недавно повне сили і непереможного для жіночого серця чару, і тепер виявляло чудову красу; чорні брови, як жалобний оксамит, відтінювали його зблідлі риси». Остапа вразив погляд батька: Той дивився на Андрія, і в очах отамана була скорбота і водночас мужня суворість: було зрозуміло, що Тарас інакше вчинити не міг.

«Батьку, що ви наробили? Це ви вбили його?» — запитав Остап. Тарас мовчки кивнув. Власне, і без цього Остап зрозумів би, що батько виніс вирок Андрію, і вирок цей був справедливий. У той час, коли козаки на чолі з Тарасом Бульбою вели запеклий бій із шляхтичами, Андрій домагався прихильності полячки-красуні. На догоду їй у критичний для ворога час козак приніс продовольство, а потім очолив загін польських вояків і став до бою зі своїми. Цей бій відбувся перед очима Тараса, і він дав наказ козакам заманити Андрія у ліс. Там, у лісі, батько і вчинив суд. «Отак продати? Продати віру, продати своїх?..» Ще довго звучали в голові Тараса ці слова. Але не було часу віддаватися гірким міркуванням. Отямившись, поляки почали тіснити козаків, зав'язався кривавий бій, який трагічно закінчився для Остапа: перед очима Тараса його взяли у полон...

Є в світовій літературі твори, у яких йдеться про те, що батько вирішує долю сина: жити йому чи не жити. Таким батьком став і старий пікт з балади Р. Стівенсона «Вересовий трунок». Батько й син були останніми броварами, які знали тайну приготування вересового напою, що «за мед солодший, міцніший, аніж вино». Батько і син стали бранцями шотландського короля. Той обіцяв їм життя в обмін на таємницю виготовлення вересового напою. Король цей був ворогом піктів, і тому старий бровар не міг задовольнити прохання володаря, він знав, що на них із сином чекає смерть. Водночас батько розумів ще й те, що юний син міг видати таємницю, рятуючи своє життя. Старий бровар удає, що він готовий розкрити секрет, але спочатку просить, щоб люди короля зв'язали сина і кинули «у кипучі нурти» з кручі. Коли син гине, старий бровар теж приймає смерть, так і не видавши таємницю приготування вересового напою.

У творах М. В. Гоголя і Р. Стівенсона описано події, які відбувалися у різних країнах, і старий пікт, і Тарас Бульба відстоювали різні інтереси. У них були різні нагоди лишити синів життя. Але їхні дії були зумовлені дотриманням вірності своєму народові, обов'язку, непримиренністю до зради, непокірливістю перед ворогами.

Якщо Андрій вже скоїв зраду, то старий пікт попередив її, вирішивши позбавити життя свого сина.

Здавалося б, і той, і другий батьки виявили жорстокість, але ми співчуваємо їм, не засуджуємо цих людей. Ми схиляємо голови перед їхньою мужністю.