«Звання - лиш карб, людина - скарб...» (За віршем Р. Бернса «Чесна бідність»)

Я дуже люблю вірші англійського поста Роберта Бернса. Вони прості, мелодійні, такі, що більшість із них можна просто наспівувати. А ще він розуміє думки простого народу. За його часів бідність і багатство протиставлялися, а бідність вважалася християнською чеснотою.

У вірші «Чесна бідність» він саме оспівує спосіб життя бідних людей.

Хай бідні ми, хай злидні ми. Не маємо нічого, А будьмо чесними людьми И не біймося нікого.

Роберт Берне каже, що не треба дивитися на те, як високо піднялася людина у суспільстві, на її посади, звання, походження. Він звертає увагу на те, на що за тих часів звертати увагу не звикли — на саму людину, її душу.

Звання — лиш карб, людина — скарб. Цінніший від усього.

За Бернсом, багатство ще не означає, що людина добра, навпаки, він розуміє, що чим людина багатша, тим вона черствіша, то ж під лахміттям убогого слід шукати людяність і добро, а під дорогим вбранням — черствість і нелюдськість.

Хоч ми їмо черстві шматки, Вдягаємось убого, А в багача булки й шовки — Ми людяніші од нього.

Дістається від Бернса і бундючним, і вельможним лордам, і навіть королю та його шляхетним вельможам. Він сподівається, що «ум і честь, де тільки єсть», проб'ють скрізь дорогу. І навіть вказує, якою треба йти — це дорога братерства, дорога до нового ладу, у якому не буде ні бідних, ні багатих.

Мабуть, колись настане такий час, коли кожна людина буде цінною для суспільства. І воно надаватиме кожному безмежні можливості, піклуватиметься про кожного. Можливо, тоді не буде ні бідних, ні багатих. Однак зараз це ще далеко не так. Ідеальна «чесна бідність» Бернса не існує, бідність і злидні породжують страшні злочини. А багата людина також може бути і доброю, і черствою та злою

Мені подобається заклик Бернса бачити людину такою, яка вона є, щоб не заважала її погана чи гарна «обгортка». Іноді людину сприймають тільки за якістю одягу: гарний одяг, отже, людина багата і гарна. Якщо одяг поганий, значить людина бідна і нікчемна. Так вважає і багато хто з моїх однолітків. Та усім треба пам'ятати вислів Роберта Бернса: «Звання — лиш карб, людина — скарб...»